КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 719114 томов
Объем библиотеки - 1437 Гб.
Всего авторов - 276102
Пользователей - 125330

Новое на форуме

подробнее

Новое в блогах

подробнее

Впечатления

medicus про Демина: Не выпускайте чудовищ из шкафа (Детективная фантастика)

Очень. Рублёные. Фразы. По несколько слов. Каждая. Слог от этого выглядит специфическим. Тяжко это читать. Трудно продираться. Устал. На 12% бросил.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
kiyanyn про Деревянко: Что не так со структурой атомов? (Физика)

Первый признак псевдонаучного бреда на физмат темы - отсутствие формул (или наличие тривиальных, на уровне школьной арифметики) - имеется :)

Отсутствие ссылок на чужие работы - тоже.

Да эти все формальные критерии и ни к чему, и так видно, что автор в физике остановился на уровне учебника 6-7 класса. Даже на советскую "Детскую энциклопедию" не тянет.

Чего их всех так тянет именно в физику? писали б что-то юридически-экономическое

  подробнее ...

Рейтинг: +3 ( 3 за, 0 против).
Влад и мир про Сомов: Пустой (СИ) (Боевая фантастика)

От его ГГ и писанины блевать хочется. Сам ГГ себя считает себя ниже плинтуса. ГГ - инвалид со скверным характером, стонущим и обвиняющий всех по любому поводу, труслив, любит подхалимничать и бить в спину. Его подобрали, привели в стаб и практически был на содержании. При нападений тварей на стаб, стал убивать охранников и знахаря. Оправдывает свои действия запущенным видом других, при этом точно так же не следит за собой и спит на

  подробнее ...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Влад и мир про Nezloi: Первый чемпион Земли 2 (Боевая фантастика)

Мне понравились обе книги.

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Влад и мир про ezh: Всадник Системы (Попаданцы)

Прочитал обе книги с удовольствием. Спасибо автору!

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Кобзар [Тарас Григорович Шевченко] (fb2) читать постранично, страница - 142

- Кобзар (а.с. Класика української літератури -2) 1.4 Мб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Тарас Григорович Шевченко

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Зажурилась, зап­ла­ка­ла,
Як ма­ла ди­ти­на.
Ніхто її не ря­тує…
Козачество ги­не;
Гине сла­ва ли­царськая,
Немає де дітись;
Виростають нех­ре­щені
Козацькії діти;
Кохаються невінчані;
Без по­па хо­ва­ють;
Запродана жи­дам цер­ков,
В цер­ков не пус­ка­ють!
Як та га­лич по­ле крив,
Ляхи, уніати
Налітають - не­ма ко­му
Порадоньки да­ти.
Обізвався На­ли­вай­ко -
Не ста­ло крав­чи­ни!
Обізвавсь ко­зак Пав­лю­га
За нею по­ли­нув!
Обізвавсь Та­рас Тря­си­ло
Волю ря­ту­ва­ти,
Обізвався, орел си­зий,
Та й дав ля­хам зна­ти!
Вже не три дні, не три ночі
Б'ється пан Тря­си­ло.
Од Ли­ма­на до Тру­бай­ла
Трупом по­ле кри­лось.
Ізнемігся наш Тря­си­ло,
Тяжко за­жу­рив­ся,
А по­га­нець Ко­нец­польський
Тому зве­се­лив­ся;
Зібрав шлях­ту всю до­ку­пи
Та й ну час­то­ва­ти.
Зібрав Та­рас ко­за­ченьків -
Поради про­ха­ти:
“Отамани то­ва­риші,
Брати мої, діти!
Дайте мені по­ра­доньку,
Що бу­дем ро­би­ти?
Бенкетують вражі ля­хи -
Наше без­го­лов'я”.
“Бенкетують, пре­по­гані
Собі на здо­ров'я!
Нехай, кляті, бен­ке­ту­ють,
Поки сон­це зай­де,
А ніч-ма­ти дасть по­ра­ду, -
Козак ля­ха знай­де”.
Лягло сон­це за го­рою,
Зірки засіяли,
А ко­за­ки, як та хма­ра,
Ляхів обс­ту­па­ли.
Як став місяць се­ред не­ба,
Ревнула гар­ма­та;
Прокинулись ляш­ки-пан­ки -
Нікуди втіка­ти!
Прокинулись ляш­ки-пан­ки,
Та й не повс­та­ва­ли:
Встало сон­це - ляш­ки-пан­ки
Покотом ле­жа­ли.
Червоною га­дю­кою
Несе Альта вісти,
Щоб летіли кру­ки з по­ля
Та ля­шеньків їсти.
Налетіли гай­во­ро­ни
Вельможних бу­ди­ти…
Зібралося ко­за­чест­во
Богу по­мо­ли­тись.
Закрякали гай­во­ро­ни,
Виймаючи очі,
Заспівали ко­за­ченьки
Пісню тії ночі,
Тії ночі кри­ва­вої,
Що слав­ною ста­ла
Тарасові, ко­за­чест­ву,
Ляхів що прис­па­ла.
Над річкою, в чистім полі,
Могила чорніє;
Де кров тек­ла ко­зацькая,
Трава зе­леніє.
Сидить кря­чок на мо­гилі
Та з го­ло­ду кря­че…
Згада ко­зак ко­лиш­неє,
Згада та й зап­ла­че!»
Умовк коб­зар, су­му­ючи:
Щось ру­ки не гра­ють.
Кругом хлопці та дівча­та
Слізоньки вти­ра­ють.
Пішов коб­зар по улиці -
З жур­би як заг­рає!
Кругом хлопці навп­ри­сяд­ки,
А він ви­мов­ляє:
“Нехай бу­де ота­кеч­ки!
Сидіть, діти, у за­печ­ку,
А я з жур­би та до шин­ку,
Найду в шин­ку свою жінку,
Найду жінку, по­час­тую,
Та з во­рогів по­кеп­кую”.
[6 лис­то­па­да 1838, Пе­тер­бург]


ГАМАЛІЯ. (ДРУГА РЕДАКЦІЯ)


“Ой, не­ма, не­ма ні вітру, ні хвилі
Із на­шої Ук­раїни!
Чи там ра­ду ра­дять, як на тур­ка ста­ти,
Не чуємо на чу­жині.
Ой повій, повій, вітре, че­рез мо­ре
Та з Ве­ли­ко­го Лу­гу,
Суши наші сльози, заг­лу­ши кай­да­ни,
Розвій на­шу ту­гу.
Ой, заг­рай, заг­рай, си­не­сеньке мо­ре,
Та під ти­ми бай­да­ка­ми,
Що пли­вуть ко­за­ки, тілько мріють шап­ки,
Та на сей бік за на­ми.
Ой бо­же наш, бо­же, хоч і не за на­ми,
Неси ти їх з Ук­раїни:
Почуємо сла­ву, ко­зацькую сла­ву,
Почуємо та й за­ги­нем”.
Отак у Ску­тарі ко­за­ки співа­ли;
Співали, сер­де­ги, а сльози ли­лись;
Лилися ко­зацькі, ту­гу до­мов­ля­ли.
Босфор аж зат­ряс­ся, бо зро­ду не чув
Козацького пла­чу; зас­тог­нав ши­ро­кий,
І шку­рою, сірий бу­гай, стре­пе­нув,
І хви­лю, ре­ву­чи, да­ле­ко-да­ле­ко
У синєє мо­ре на реб­рах пос­лав.
І мо­ре рев­ну­ло Бос­фо­ро­ву мо­ву,
У Ли­ман пог­на­ло, а Ли­ман Дніпрові
Тую жур­бу-мо­ву на хвилі по­дав.
Зареготався дід наш ду­жий,
Аж піна з уса по­тек­ла.
“Чи спиш, чи чуєш, бра­те Лу­же?
Хортице! сест­ро?”
Загула
Хортиця з Лу­гом: “Чую! чую!”
І Дніпр ук­ри­ли бай­да­ки,
І заспіва­ли ко­за­ки:
“У тур­кені, по тім боці,
Хата на по­мості.
Гай, гай! мо­ре, грай,
Реви, скелі ла­май!
Поїдемо в гості.
До ва­шої мості
У тур­кені у ки­шені
Таляри-дукати.



2012 - 2023 © КулЛиб - Классная библиотека! Бесплатная электронная библиотека. Скачать книги и читать онлайн бесплатно! Самиздат, бестселлеры, топ книг, новые книги, лучшие книги в формате: fb2, txt, html, rtf, epub, mobi.