За Львів (Оповідання з часів Визвольних Змагань) [Григорій Афнер] (fb2) читать постранично, страница - 59

подорожі, походу чи просто переїзду з одного місця на друге, дві набійні скриньки завжди счіплюються й їх тягне шестеро коней. На фронті до кожної гармати (річ іде про польову, трьохдюймову гармату) додають по дві пари набійних скриньок. У середині кожної скриньки пороблені гнізда для набоїв.

(обратно)

21

«На хвості» — фронтова термінологія кіннотників. Це значить, що якийсь другий, задній кіннотник їде зараз же за першим і на такій близкій віддалі, що голова коня майже торкається хвоста першого, цебто — переднього, коня. Такого порядку руху кіннотники переважно притримуються вночі.

(обратно)

22

Слово «гак» дуже розповсюджене й часто вживається в центральних областях України й зокрема на Київщині. Це слово відноситься до міри довжини. Коли, наприклад, питають у селі якогось господаря — скільки, мов, буде кілометрів (верстов) до такого-то села чи міста, то він скаже: «та буде стільки-то, але з гаком», цебто — з лишком. А коли господар іще добавить — «з добрим гаком», то тоді той «добрий гак» буває більше, ніж він назвав кількість кілометрів.

(обратно)

23

Тоді бойові лінії фронту не завжди мали одну лінію, що тягнулася на кілька кілометрів. У більшости бойові лінії мали великі порожні промежутки між собою. Це було тому, що як у москалів, так і в українців не будо досить військових частин, щоб заповнити ті порожні відтинки.

(обратно)

24

В той час це легко можна було зробити, бо українська армія на початку свого існування, ще не встигла обзавестися своїм, чисто українським, одностроєм. Українці користувалися московським військовим одягом, що по закінченні німецько-московської війни, у великій кількости залишився у військових базах на території України.

(обратно)

25

При зміні позиції або відході назад чи при пересуванні вперед, телефонічний дріт не залишається. Він намотується на спеціальні «катушки», що зроблені з грубої бляхи. Ті «катушки» носять за плечима на шкіряних пасах.

(обратно)

26

Шаміль був ватажком одного кавказького загону. Під час московської навали на Кавказ, коли вони намірилися підбити собі народи Кавказу, там велися запеклі, затяжні бої. Ця війна тягнулася майже 60 років. Шаміль був останнім ватажком, якого москалі оточили в горах і знищили там увесь його загін.

(обратно)

27

В батареї, власне, гарматою керує підстаршина, що в московській армії мав назву — «феєрверкер».

(обратно)

28

На фронті, коли куля пролетить дуже близко поуз козака, то він мимоволі відверне голову в протилежний бік. Цей рух голови козаки назвали — поклін.

(обратно)

29

«Пряма наводка» — це коли ворога можна бачити оком, без далековида й по ньому б’є гармата з близької віддалі.

(обратно)

30

Коли граната розривається у повітрі на певній, бажаній висоті — називають «шрапнельний вогонь». Термінологія гарматників.

(обратно)

31

«Картеч» — це ніщо інше, як шрапнельний вогонь, який б’є з дуже близької віддалі, майже в чоло нападаючим.

(обратно)

32

«Настільніим вогнем» називають тоді, коли б’ють із близької віддалі й ґраната не робить троєкторії.

(обратно)

33

«узяти на мушку» — фронтовий вираз. Так кажуть козаки, коли хтось б’є по ворогові з близької віддалі чи то з рушниці, чи з гармати або зо скоростріла й точно бере приціл. При кожному такому вистрілі ворог несе втрати.

(обратно)

34

Переважно в літі, у теплі дні, коли кінь (чи коні) у хуткому й тяжкому русі потніють і цей піт перетворюється в мильне шумовиння — кажуть, що кіннь (чи коні) у милі.

(обратно)

35

Кіннотники та гарматники мають остроги на закаблуках. Коли треба, щоб кінь рушив, то злегка натискують острогами на ребра коня. Сильне ж тиснення осрогами спричинює коневі велику біль і кінь тоді рветься вперед. Оце, власне, і називається «дати остроги коню».

(обратно)