Маха гола [Вісенте Бласко Ібаньєс] (fb2) читать постранично, страница - 116

йдеться про короля Іспанії Філіппа IV (період правління 1621–1665 рр.).

…донья Хуана… — Хуана де Міранда. Дочка художника Франсіско Пачеко, яка у 1618 р. стала дружиною Веласкеса.

Циклопи… — в давньогрецькій міфології одноокі велетні.

Раскін (Рескін), Джон (1819–1900) — англійський теоретик мистецтва, критик, публіцист. В своїх працях «Сучасні живописці» (1843–1860), «Сім світочів архітектури» (1849) та ін. розвиває концепцію єдності краси й добра, з позицій романтизму виступає з критикою капіталістичної цивілізації, ворожої мистецтву як синтезу природи, краси та високої моралі.

Зігфрід (Сігурд) — герой давньогерманського епосу, втілення краси та мужності.

Пентаполін Гарамантський — персонаж рицарських романів. В першій частині роману «Дон-Кіхот» Сервантеса (розділ XVIII) героєві замість стада баранів ввижаються війська Пентаполіна та його ворога імператора Аліфанфарона.

Перемога під Павією… — у 1525 році відбулася битва під Павією (північна Італія) між іспанцями та французами. У ній іспанські війська знищили понад 10 тисяч солдатів ворога й захопили у полон французького короля Франціска І.

Імператриця Євгенія (1826–1920) — дружина французького імператора Наполеона III, уродженка Гранади.

Ватто, Антуан (1684–1721) — відомий французький живописець і гравер. Своєрідний стиль Ватто визначається граціозністю образів, витонченістю. Творчість Ватто сповнена глибокого людського почуття, тонкої лірики. Відомий як автор творів на теми «галантних сцен» та на театральні сюжети.

Цитра — струнний щипковий музичний інструмент, відомий у Західній Європі з кінця XVIII ст.

Квірінал — папський палац у Римі, головна резиденція італійських королів (1870–1946 рр.); з 1948 р. — резиденція президента Італійської республіки.

Рубенс, Пітер Пауль (1577–1640) — видатний представник фламандської школи живопису. У його жіночих портретах виразність і витонченість поєднуються з життєвою повнокровністю образів. Художник виконував дипломатичні місії в Іспанії.

Єлена Фурман (Фоурмен) — друга дружина Pубенса, образ якої став центральним у пізній творчості художника.

Дож — так називався правитель Венеціанської (к. 7–18 ст.) та Генуезької (XIV–XVIII ст.) республік.

…вагнерівського мідного грому… — Вагнер Ріхард (1813–1883) — відомий німецький композитор, диригент і драматург. Важливу роль відводив у своїх творах оперному оркестру.

Валькірії — діви-войовниці, богині, які, за скандинавською міфологією, розподіляли перемоги та смерть на полі бою. Із скандінавських легенд про Нібелунгів, де виступають валькірії, Р. Вагнер запозичив сюжет опери «Валькірія».

…четверик золотих коней… — антична скульптура, що колись прикрашала тріумфальну арку Константина в столиці Візантії. Була перевезена до Італії і увінчала фасад собору св. Марка у Венеції.

Виставка в Парижі — йдеться про всесвітню паризьку виставку 1889 р.

…перипатетичний урок… — (грецьк. peripatetikos — той, що прогулюється). Поняття пов’язане із звичкою давньогрецького філософа Арістотеля, який, за переказами, викладав учням свою філософську систему під час прогулянок.

Пардо — королівська резиденція поблизу Мадрида.

Фріна — відома грецька гетера. Прославилась тим, що була натурницею знаменитих митців Праксителя і Апеллеса.

Ісабела Друга (1843–1868) — королева Іспанії, дочка Фердінанда VII. За період правління Ісабели змінилось 25 урядів.

Гендель, Георг Фрідріх (1685–1759) — видатний німецький композитор, майстер опери і творець класичної ораторії.

Фавн — у давньоримській міфології бог полів, гір та лісів, покровитель домашньої худоби.

Деустський університет — старовинний католицький університет, заснований єзуїтами в місті Деуст на півночі Іспанії.

Король Едуард — Едуард VII (1841–1904), король Великобританії та Ірландії. Син королеви Вікторії.

Сарсуела — жанр іспанської оперети. Термін походить від назви королівської вілли поблизу Мадрида, де часто ставились подібні спектаклі.

…дев'яносто третій рік, як у Франції… — йдеться про народне повстання 31 травня — 2 червня 1793 р. в Парижі, що привело до встановлення якобінської диктатури.

Геракл — герой античної міфології, наділений надзвичайною фізичною силою. В одному з міфів про Геракла розповідається, як він служив лідійській цариці Омфалі. За вчинена вбивство Геракл три роки мав служити Омфалі, одягнений по-жіночому.

Буколічна… — буколіка (від грецьк. bukolikos — пастушачий) — жанр античної поезії, що оспівує життя пастухів на лоні природи.

Доктор Фауст — герой народної легенди, який запродує