Літургікон, або Служебник УАПЦ (fb2) читать постранично, страница - 4

стихи:

Блажен муж

Блажен муж, що не ходить на раду безбожників. Алилуя (тричі).

Бо знає Господь путь праведників, а шлях безбожників загине. Алилуя (тричі).

Служіть Господеві зі страхом і радійте Йому з трепетом. Алилуя (тричі).

Слава… Алилуя (тричі).

І нині.. Алилуя (тричі).

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в спокої Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо Твоя є влада і Твоє Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Після другого антифону й малої єктенії виголос:

Священик: Бо Ти Благий і Чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Після третього антифону й малої єктенії виголос:

Священик: Бо Ти єси Бог наш, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

«Господи, я звав Тебе…» Пс. 140

І співається «Господи, я звав Тебе…» на голос стихири.

Господи, я звав Тебе, почуй мене, почуй мене, Господи. Господи, я звав Тебе, почуй мене, зглянься на моління моє, коли я благаю Тебе. Почуй мене, Господи.

Нехай стане молитва моя, наче кадило перед Тобою, здіймання рук моїх — жертва вечірня. Почуй мене, Господи.

Читець: Постав, Господи, охорону устам моїм, і огороди двері в устах моїх. Не допусти серця мого до слів лукавих – виправдовувати мої гріхи, разом з людьми, що роблять беззаконство, щоб не став я спільником пристрастей їх. Нехай навчає мене праведник, це — милість, нехай і докоряє мені; олива ж слів грішника нехай не намастить голови моєї. І молитва моя проти злодіянь їх. Пожерла земля коло каменя суддів їх. Слова ж мої лунають переможно; як скиба землі, розметались вони по землі; розсипались кості їх над пеклом. На Тебе ж, Господи, звернені очі мої; на Тебе надія моя, не відкинь душі моєї. Охорони мене від сіті, що її поставили на мене, від тенет, що їх наставили беззаконні. У сітку свою впадуть грішники, а я з Тобою її перейду.

Псалом 141

Голосом моїм до Господа взивав я; Голосом моїм до Господа я молився. Розкажу Йому всі жалі мої, і журбу мою Йому сповіщу. Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, що я ходив, поставили сітку для мене. Дивився я навкруги: ніхто не впізнає мене; немає захисту, і ніхто не дбає про душу мою. Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих. Зглянься на молитву мою, бо я знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші від мене.

Потім люди починають співати стихири, коли їх є 10, а читець виголошує черговий стих перед кожною стихирою.

(На 10:) Виведи з темниці душу мою, щоб я славив ім’я Твоє.

Мене чекають праведні, коли Ти явиш милість Твою мені.

Псалом 129

(На 8.) Із глибини взиваю до Тебе, Господи: Господи, почуй голос мій.

Нехай будуть вуха Твої уважні до голосу благання мого.

(На 6:)Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, — Господи, то хто встоїть? Та в Тебе змилування є.

Ради імени Твого надіюся на Тебе, Господи, надіється душа моя на слово Твоє; надіється душа моя на Господа.

(На 4:) Від сторожі ранньої до ночі, від сторожі ранньої нехай уповає Ізраїль на Господа.

Бо в Господі милість і велике у Нього визволення; Він визволить Ізраїля від усіх беззаконь його.

Псалом 116

(На 2.) Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди.

Бо велика милість Його над нами й істина Його перебуває вічно.

Слава… (святому, якщо є) і нині.. Богородичний.

Вхід з кадилом

Під час співу стихир диякон кадить вівтар, іконостас і людей, а коли починають співати богородичний, диякон відкриває царські двері, бере кадило, приймає благословення від ієрея, йде поза престолом через північні двері на солею. Священик, поцілувавши святий престол, іде слідом за дияконом і тихо читає молитву входу.

Молитва входу

Ввечері і вранці й опівдні хвалимо і благословимо Тебе, дякуємо і молимось Тобі, Владико всього, Чоловіколюбний Господи: направ молитву нашу, наче кадило перед Тобою, і не допусти сердець наших до слів чи думок лукавих, але захисти нас від усього, що ловить душі наші; бо до Тебе, Господи, Господи, звернені очі наші, і на Тебе ми уповаємо: не посором нас, Боже наш. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Диякон стає в царських дверях праворуч священика, тримає кадило лівою рукою, а правою з орарем показує в напрямку святого престолу, і півголосом каже:

Диякон: Благослови, владико, святий вхід.

Священик стиха благословляє рукою вхід:

Священик: