КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 712813 томов
Объем библиотеки - 1401 Гб.
Всего авторов - 274560
Пользователей - 125078

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Знак Зодіака [Олесь Бердник] (epub) читать постранично

Книга в формате epub! Изображения и текст могут не отображаться!


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


Знак зодіака
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
В. Савченко, Л. Казаров БЛАКИТНІ ПРИХІДЦІ
В. Владко ЧУДОДІЙНИЙ ПОЛЯРИЗАТОР
Л. Перов, С. Стельмах ЗАГАДКОВИЙ ЗВУК
В. Михайлов ЧЕКАЙТЕ НАС, ХОРО!..
А. Дмитрук ЩОДЕННИК СТІВЕНА ШЕЙКЕРА
В. Михановський УДАЧА
Л. Шиян СКЛЯНІ ГУБКИ
Л. Сапожников СТИМУЛЯТОР ЕМОЦІЙ
М. Дашкієв МАФУСАЇЛІВ НАЩАДОК
І. Росоховатський НОТАТКИ ЛІКАРЯ БУРКІНА
О. Бердник КОХАНА З МАЙБУТНЬОГО
І. Росоховатський ПРИЗЕМЛЕННЯ
ЗМІСТ

Малюнки В. Ігнатова

ЗМІСТ

Переднє слово

В. Савченко, Л. Казаров. Блакитні прихідці

В. Владко. Чудодійний поляризатор

Л. Перов, С. Стельмах. Загадковий звук

В. Михайлов. Чекайте нас, хоро!

А. Дмитрук. Щоденник Стівена Шейкера

В. Михановський. Удача

Л. Шиян. Скляні губки

Л. Сапожников. Стимулятор емоцій

М. Дашкієв. Мафусаїлів нащадок

І. Росоховатський. Нотатки лікаря Буркіна

О. Бердник. Кохана з майбутнього

І. Росоховатський. Приземлення

І. Росоховатський

НОТАТКИ ЛІКАРЯ БУРКІНА

Жартівливі оповідання

Мене звуть Михайло Михайлович Буркін — це звичайнісінькі розпізнавальні
символи. І професія у мене звичайна — кібернопліат-рія. Я лікую кібернетичні пристрої.

Щоправда, дехто вважає, ніби для цього я мушу відрізнятися від інших людей і мати те
загадкове відхилення од норми, яке називають “іскрою божою”.

Та я не відрізняюсь і не маю… Навпаки — намагаюсь позбутися однієї зі специфічно людських
якостей, що нею іноді, як хворобою, ми заражаємо не тільки своїх рідних, а й витвори наших рук.

МОЛОТОК

Це був серійний робот-ремонтник. Яйцевидний корпус на шасі, під яким з’являлися за потребою
то подоба ніг, то гусениці, то колеса. “Мозок” містився в середній частині корпусу. Від решти
односерійних близнят робот різнився лише номером — 78.

І ось цей самий 78-й збунтувався. Він гепнув кувалдою по корпусу іншого робота і вивів його
з ладу.

— Не слухав мене, — доповів 78-й змінному інженерові.

— А чому він мав слухати тебе? — брови змінного, схожі на зубні щітки, підскочили й
застигли.

— Я пояснював їм усім десять разів: винятковий, призначений для особливої місії, мене
переведуть на іншу роботу, поставлять начальником, — у зовсім невластивій для робота манері
заторохтів 78-й. — Та їм і невтямки. Заперечують. Не слухаються.

Певна річ, після такої тиради змінний інженер викликав мене.

— Як швидкодієш? — за традицією запитав я 78-го.

— Цілком налагоджений, — відказав він. — Вузли працюють чітко. Вимагаю, щоб перевели на
іншу роботу.

— Вже не подобається професія ремонтника? — запитав я.

— Вона не досить складна і трудомістка, — відповів 78-й. — Задовольняє всіх цих примітивів.
Але не мене. Я відзначений творцями з моменту випуску.

— Твої творці нічого про це не казали, — заперечив я.

— Тримають у таємниці, -не розгубився він.

— Де ж ти бажаєш працювати?

Він навіть підскочив з радощів. Якась деталь у його корпусі тоненько верескнула. “А чи не
та сама? — подумав я. — Можливо, даремно марную час на розмови? Варто тільки ретельно оглянути
його, розібрати й перевірити окремі блоки?”

— Бажав би працювати програмістом. Або — водієм зорельота. Або — лікарем, — квапився
78-й.

— Ну що ж, можливо, ти маєш рацію, — мовив я. — Та спочатку тобі слід пройти медогляд.

Я поставив його на перевірочний стенд, вимкнув, зняв захисні покришки “мозку”. Відкрилося
складне сплетіння ліній мікромодулів, квадрати друкованих схем. Мені здалося, ніби в одному місці
відпаявся мідний дротик, що забезпечує зв’язок між зоровими та слухцвими ділянками. Обережно
потягнув за нього й переконався, що мої побоювання марні. Квадрат за квадратом промацав “мозок”,
але пошкоджень не виявив.

Увімкнув 78-й, потай сподіваючись, що під час перевірки непомітно для себе виправив дефект.
Тільки-но засвітились індикатори, робот гордовито запитав:

— Переконався?

— Так, — порадував я його, гадаючи, що в крайньому разі доведеться відправити на
переробку.

Я одержу догану від начальства, та нічого не вдієш…

Я домовився з диспетчером і повідомив 78-му, що відтепер вводиться посада ГРР — Головного
робота-ремонтника і він призначається на цю посаду. Окрім інших обов’язків, він мусить бути за
взірець своїм односе-рійникам.

78-й старався з усіх сил. Звичайно, він не міг переважити інших роботів, бо серія, а отже й
можливості, у всіх були однакові. Зате бундючитися міг