КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 712438 томов
Объем библиотеки - 1400 Гб.
Всего авторов - 274465
Пользователей - 125051

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Влад и мир про Черепанов: Собиратель 4 (Боевая фантастика)

В принципе хорошая РПГ. Читается хорошо.Есть много нелогичности в механике условий, заданных самим же автором. Ну например: Зачем наделять мечи с поглощением душ и забыть об этом. Как у игрока вообще можно отнять душу, если после перерождении он снова с душой в своём теле игрока. Я так и не понял как ГГ не набирал опыта занимаясь ремеслом, особенно когда служба якобы только за репутацию закончилась и групповое перераспределение опыта

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Дубровский Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ДУБРОВСЬКИЙ Петро Павлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Письменник, перекладач, філолог.

З родини службовця. Батько, Дубровський П., – архітектор.

Народився 14 (26) червня 1812 р. в м. Чернігові Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 29 жовтня (10 листопада) 1882 р. в м. Скерневіце (Польща).

Навчався в Ніжинській гімназії вищих наук (1825-1828), одній з Київських гімназій (1828-1831), закінчив Московський університет (1831-1835).

Працював викладачем Ловицького інституту молодших вчителів, Муранівського окружного

училища і Варшавської губернської гімназії (1837-1845), помічником керуючого справами (1845-1848), виконуючим обов’язки молодшого цензора (1848-1850), цензором (1850) Варшавського

цензурного комітету, викладачем Петербурзького Головного педагогічного інституту (з 1851), цензором Петербурзького цензурного комітету (1859-1862).

Екстраординарний академік Російської академії наук (1855).

Дійсний член Російського географічного товариства (1853).

Друкувався в газетах «Поголос», «Літературна газета», «Московські відомості», журналах

«Телескоп», «Зоряниця», «Kolo», «Вітчизняні нотатки», «Biblioteka Warszawska», «Вісті Академії

наук», «Москвитянин», «Російський вісник», «Cаsopis C eske ho museum», «Подунавка»,

«Московський спостерігач».

Як літератор дебютував окремим видання поеми «Остання ніч нещасного» (1832).

Потім настала черга віршів «Російська балада» (1833), «Небо» (1835), «Доххххх» (1836), статей

«Найновіша поезія поляків» (1835), «Огляд російської літератури за 1838-40-і роки» (1841).

Наш земляк – також автор наступних доробків: «Kurs praktyczny jezyka rossyjskiego» (1850),

«Порівняння обласних слів великоросів із словами польськими» (1852), «Спогади про М. І.

Глинку» (1857), «Чудові слова з якнайдавнішого пам’ятника польської писемності, Псалтиря

королеви Маргарити», «Адам Міцкевич» (обидва – 1858), «Нові матеріали до біографії

Міцкевича», «Іоаким Лелевель і його вчена діяльність» (обидва – 1859), «Спогади про В. В. Ганке»

(1861), «Польська хрестоматія» (1872-1873).

Його перу належать «Словник польсько-російський, адміністративний і судовий», «Повний

словник польської і російської мови» (обидва – 1847).

Д. переклав російською з польської статтю «Шота Руставелі» (1833), роман І. Чарториської

«Мальвіна, або Передчуття серця» (1834).

Залишилися не надрукованими роман «Так трапилося», повість «Граф Медоборський, або

Жахлива таємниця», історична сцена «Юрій Святославович».

Серед друзів та близьких знайомих Д. – Г. Державін, М. Павлов, П. Лавровський, М. Погодін, І.

Срєзнєвський, М. Глинка, П. Плетньов, О. Бичков, С. Шевирьов, Ф. Євецький та ін.


***

НАДЗВИЧАЙНО КОРИСНО

, з наукового кредо П. Дубровського

Вивчення двох мов (польської і російської – авт.) може бути надзвичайно корисним для молоді, яка вчиться, особливо тим, що таким чином вдається побачити близьку їх одна з другою

спорідненість, а у багатьох випадках відмінності лише уявні, витікаючі, головним чином, з різної

писемності, тобто слов’янської і латинської.


ПРИПУСКАВСЯ ЧИСЛЕННИХ ПОМИЛОК, з оцінки діяльності П. Дубровського П.

Хмелевським

Не відчував тонких відмінностей між спорідненими мовами – польською і російською – і

припускався численних помилок проти духу польської мови.


МРІЯВ ДУХОВНО ПОЄДНАТИ РОСІЯН І ПОЛЯКІВ, з інтернет-проекту funplanet.ru

Повернувшись з подорожі в західнослов’янські землі, Дубровський задумав видання журналу

російською і польською мовою «Денниця» або «Zutrzenka» з метою взаємного ознайомлення

слов’янських народів. Він широко дивився на слов’янську ідею, не захоплюючись, проте,

«односторонніми поглядами так званих слов’янофілів».

Деякі незгоди в переконаннях між Дубровським і польськими патріотами, малий успіх «Денниці»

в Росії, заборона її в Галичині і поступове виснаження коштів видавця скоро поклали край

журналу (1843).

Дубровський продовжував працювати в колишньому напрямі, беручи участь в російських і

багатьох слов’янських журналах.


СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ЄДНОСТІ НІКОЛИ НЕ ІСНУВАЛО, з розвідки Л. Лаптєвої «Національне

відродження: сучасний погляд»

У слов’ян, як і в решті Європи, відродження ніколи не було народним, хоча його ідеологи завжди і

дуже уміло прикривалися загальнонародними інтересами. Процесом керували окремі особи,

вихідці з верхніх