Наковальнин Сергей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
НАКОВАЛЬНІН Сергій Федорович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Перекладач, видавець. Перший видавець найповнішого зібрання творів Ф. Прокоповича на
теренах Російської імперії.
З військової родини. Батько, Наковальнін Ф., – полковник царської армії, комендант м. Ніжин.
Народився в 1732 р. в м. Ніжині Ніжинського полку Російської імперії (нині – районний центр
Чернігівської області України).
Помер в 1772 р. в м. Москві Російської імперії (нині – столиця РФ).
Навчався в Сухопутному кадетському шляхетному корпусі (1750-1760).
Був викладачем Сухопутного кадетського шляхетського корпусу (1760-1767), прокурором
московського Судного приказу (з 1767).
Як літератор дебютував разом з І. Гречем випуском «Політичної географії» – першим подібним
підручником на теренах Російської імперії (1758).
Наступний доробок – найповніше зібрання творів Ф. Прокоповича – став головним у житті. Для
цензури до Св. Синоду Н. подав 43 проповіді славетного земляка, одну з яких до друку не
схвалили (1760).
У передмові Н. назвав Ф. Прокоповича «зачинателем нової руської літератури». В той же час він
був змушений виправдовувати «нерівність» авторської мови, «засміченої» простонародними
словами й українізмами, які «в Великій Росії не вживаються».
Дозвіл вдалося отримати лише на 1200 екземплярів. І тоді Н. власним коштом видрукував ще 3800
книг.
Готував Н. і німецьке видання книги «Феофана Прокоповича слова та промови повчальні,
похвальні й вітальні, зібрані деякі другим друком, а інші вперше друковані», проте далися взнаки
фінансові негаразди – за борги наклали арешт навіть на частину третю російського тиражу (1769).
Та історія все розставила на свої місця: нині видання Н. вважається найповнішим зібранням творів
Ф. Прокоповича.
Серед друзів та близьких знайомих Н. – О. Сумароков, М. Херасков, І. Греч, А. Нартов, М.
Бецький, П. Пастухов та ін.
***
ЄВРОПЕЙСЬКА СХОЛАСТИКА
, з політичного кредо С. Наковальніна
Європа, занурена в неуцтво, в епоху Середньовіччя лежала і замість Ціцерона і Вергілія з
потішанням читали непридатні схоластичні твори.
БЕЗФОРМНА АГЛОМЕРАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ, з статті М. Бассіна «Росія поміж Європою та Азією»
Тоді як Ніл і Середземне море з легкістю були визнані кордонами, що відокремлюють Азію і
Європу від Африки, кордон між Азією і Європою залишалася проблематичним. Греки були
впевнені, що ним можна вважати водний шлях, який проходить на північному сході, – Егейським
морем, через Дарданелли і Босфор до Чорного моря... Ця фантастична картина світу утримувала
свої позиції понад тисячоліття...
...Ставало ясним те, що Дон був достатньо скромним і звивистим та й тік не від північного океану.
...Відповіддю на проблему став пошук іншого кордону.
...Переконання росіян драматичним чином змінилися в першій чверті XVIII сторіччя, коли Петро
Великий зробив реформу російської держави і суспільства. Ці реформи мали на увазі
фундаментально нове розуміння відмінності між Європою і Азією і значення цієї відмінності для
Росії. Нова ідеологія щиро визнавала єдине у своєму роді значення європейського континенту і
безумовну перевагу європейської цивілізації...
Можливо, найбільшим виразом цих старань була спроба надати європейську форму самому
характеру Росії як політичної єдності. Формально знехтували архаїчною назвою Московія як
царства. Замість цього, Росія з величезною помпою і відповідними церемоніями була проголошена
колоніальною імперією відповідно до європейської моделі, на чолі з правителем, який тепер був
імператором, а не царем. Ця спроба трансформувати політичну ідентичність Росії зробила
необхідним змінити і геополітичний образ країни, щоб створити щось більш впізнано європейське
замість величезної і досить безформної агломерації земель і народів, що розкинулася по
Східноєвропейській рівнині і Північній Азії до Тихого океану.
За великим рахунком Росія також могла бути розділена на два найважливіші компоненти: з одного
боку – корінні землі або метрополія, котра належала європейській цивілізації, і з іншого – велика, але чужа, зовні-європейська колоніальна периферія.
Нове розуміння відмінності між Європою і Азією додало нової актуальності старій проблемі того
кордону, який розділяє їх, проходячи Росією. На відміну від
Последние комментарии
15 часов 55 минут назад
20 часов 10 минут назад
22 часов 28 минут назад
1 день 18 минут назад
1 день 6 часов назад
1 день 6 часов назад