Лещенко Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 1

ЛЕЩЕНКО Петро Костянтинович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Музикант, естрадний співак, танцюрист. Псевдонім – Петруччо Мартинович.

З міщанської родини.

Народився 3 липня 1898 р. в с. Ісаєвому Херсонської губернії Російської імперії (нині –

Миколаївський район Одеської області України).

Загинув в ув’язненні на будівництві Дунайського каналу 16 липня 1954 р. Місце поховання – не

відоме.

Навчався в Кишинівський школі прапорщиків (1914), Паризькій балетній школі (1923).

Керував естрадним ансамблем, був столяром, півчим, помічником соборного регента, мийником

ресторанного посуду.

Учасник Першої світової війни (1914-1916), зазнав тяжкого поранення.

Як співак і танцюрист дебютував в одному з кишинівських ресторанів (1915).

Серед найвідоміших пісень – «Синя рапсодія», «Скажіть чому», «Вечірній дзвін», «Не йди»,

«Чорні очі», «Надя-Надійка», «Міранда», «Дзвоник», «Серце мами», «Бурлака», «Залишся», «Біля

лісу», «Ти їдеш п’яна», «Забути тебе», «Давай попрощаємося», «Похмура неділя», «Примхлива, уперта».

Всього на рахунку нашого земляка – понад 180 грамофонних дисків.

Що стосується особистого життя, то Л. дуже рано втратив батька (1901); розлучився з першою

дружиною З. Закіт (1944); зазнав арешту і засудження як «ворог народу та за співпрацю з німцями

під час війни» (1951); «за зраду та шлюб з іноземним підданим» засуджено до 25 років

позбавлення волі і заслано до одного з уральських концтаборів його другу дружину В. Білоусову

(1952). Остання була звільнена за відсутністю складу злочину (1953).

У м. Москва перша платівка вийшла у фірмі «Мелодія» (1988).

Серед друзів та близьких знайомих Л. – І. Бунін, О. Строк, М. Мар’яновський, А. Баянова, З.

Бєлостоцький, Ф. Шаляпін, О. Вертинський та ін.

***

НАЙДОРОЖЧЕ,

з життєвого кредо П. Лещенка

Найдорожче для кожної людини – Батьківщина.

БАСИ ГОЛОСНІШЕ, романс П. Лещенка «Андрійко»

Эх, Андрюша, будь же добрым малым

И на гармошке двинь-ка посильней.

Чтоб печали заглушить мотивом бравым,

Растяни, развернися веселей.

Эх, Андрюша, жару поддавай-ка,

Басы звучней и громче нажимай!

Полечу вихрем в пляске молодецкой,

Эх, Андрюша, жизни больше дай!

Эх, Андрюша, жару поддай-ка,

Басы звучней и громче нажимай!..

Полечу вихрем в пляске молодецкой,

Эх, Андрюша, жизни больше дай!

З НИМ МЕНІ НЕ ЗРІВНЯТИСЯ, зізнання Ф. Шаляпіна

Далеко мені до гонорарів Петрика Лещенка!

ОКРІМ БАТЬКІВЩИНИ, з статті «Лещенко Петро Костянтинович» на sjogodni.org.ua

Після вікової мутації голосу Лещенко перемінив амплуа: майже п’ятнадцять років він танцював, спершу один, потім разом із дружиною – випускницею паризького хореографічного училища

Зінаїдою Закіт.

Записані на ризькій студії «Белаккорд» платівки розходилися всією Європою. Родина тим часом

перебралася до Бухарест, де Лещенко відкрив спочатку невеликий ресторан «Наш будиночок», а в

1935 р., коли він став знаменитим після виступу на англійському радіо, – фешенебельний ресторан

«Петро Лещенко», у якому виступав щовечора. Платівки із записами Лещенко випускалися на

чотирьох континентах, буквально у всіх країнах, крім його батьківщини.

ЗАЛ ВИБУХНУВ ОВАЦІЯМИ, з розвідки Л. Кудрявцева «Король танго»

У Ризі в 40-х роках ХІХ ст. на вулиці Вапняній в кафе «АТ», що належало батькові Зінаїди Закіт, дружини Петра Лещенка, грав невеликий оркестр. Виступали артисти, а програму вів

неперевершений конферансьє Всеволод Орлов. Артист Костянтин Сокальський згадував, як за

столиком саме цього кафе, де сиділи Всеволод Орлов, Оскар Строк, і народилася думка про те, щоб організувати сольний виступ Лещенка. Артиста вмовили на співпрацю, а Строк зобов’язався

допомогти з репертуаром.

Через два тижні в кафе відбувся концерт. Перші дві пісні особливого успіху не мали, але коли

оголосили, що буде виконано «Моє останнє танго» Оскара Строка, публіка, знаючи, що в залі

знаходиться автор, стала голосно аплодувати, звертаючись до нього. Композитор піднявся на

сцену, сів за піаніно...

Після натхненного виконання зал вибухнув нескінченними оваціями.

БУРЖУАЗНА МУЗИКА, з статті Л. Кудрявцева «Російський Орфей»

Популярність цього співака, відомого виконавця російських, українських,