КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 712970 томов
Объем библиотеки - 1401 Гб.
Всего авторов - 274602
Пользователей - 125080

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Жардецкий Венчеслав [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ЖАРДЕЦЬКИЙ Венчеслав Сигізмундович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-американський.

Астроном, механік, геофізик.

З родини польського політичного діяча. Син, Жардецький О., – директор Станфордської

лабораторії магнітного резонансу.

Народився 16 квітня 1896 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 21 жовтня 1962 р. в м. Елкінсі (штат Західна Вірджинія, США). Похований на місцевому

цвинтарі.

Закінчив одеську Рішельєвську гімназіюю (1913), фізико-математичний факультет

Новоросійського університету (1913-1917).

Працював астрономом Одеської (1917-1918), асистентом Пулковської (1919) обсерваторій,

викладачем Бєлградського університету (1939-1940), в.о. директора Інституту фізики й астрономії

в Граці (1946-1947), лектором Вищої технічної школи Граца (1947-1949), співробітником

Ламонтської геологічної обсерваторії Колумбійського університету США (1949-1962).

Член Американської академії наук і мистецтв.

Член Американського математичного товариства.

Член Американського геодезичного союзу.

Член зарубіжного Російського наукового інституту.

Друкувався в журналах «Вісті Миколаївської головної астрономічної обсерваторії»,

Як астроном дебютував доробком, присвяченим спектру зірки Вега (1919).

Перу нашого земляка належать книги «Гідромеханіка» (1931), «Математичні дослідження

еволюції Землі» (1935), «Теоретична фізика (1940), «Розповсюдження хвиль в тонких прошарках»

(1955), «Теорія фігур небесних тіл» (1958), «Періодичні полярні рухи й деформація земної кори»

(1962).

Не знайшовши спільної мови з більшовиками, емігрував: спочатку до Югославії (1920), потім –

Австрії (1945) і, нарешті, – США (1949).

Серед друзів та близьких знайомих Ж. – А. Білопольський, М. Стойко-Радиленко, М. Міланкович,

О. Орлов, В. Цесевич, О. Яковлєв, М. Івінг, Г. Демченко, Ф. Пресс, О. Білімович, С. Дебарба, Ф.

Таранівський, В. Глушко, К. Воронець, Г. Гамов та ін.


***

ПЕРЕХВОРІВ ТИФОМ,

із звіту В. Жардецького за період з 1 червня 1917 р. по 1 червня 1919 р.

Події, що розігралися в Петрограді в жовтні-листопаді 1917 р., затримали мене в Одесі, і на

початку грудня проф. О. Я. Орлов одержав від директора Пулковської обсерваторії проф. А. А.

Білопольського сповіщення, що мій приїзд до Пулково представляється неможливим унаслідок

гостроти життєвих умов.

У грудні 1918 р. я переніс тиф, а 22 березня 1919 р. при вступі більшовиків до Одеси втік в район

Добровольчої армії, де працював санітаром, помічником начальника передового загону Червоного

Хреста і начальником передового перев’язувального потягу.

ЗАХОПИВСЯ НЕБЕСНОЮ МЕХАНІКОЮ, з нарису Н. Єрмолаєвої «І все-таки вона

обертається»

Венчеслав Жардецький був сином польського політичного діяча Сигізмунда Ж. і Марії

Кудрявцевої. З дитинства займався точними науками й музикою. Потім 17-літньому юнакові треба

було вирішити, яку професію обрати: музиканта (він мав абсолютний слух і був гарним піаністом)

чи математика. Він віддав перевагу останній й надалі майже не торкався рояля.

По закінченні університету з дипломом 1-й ступеня він, як здатний студент, був залишений для

підготовки до професорського звання на кафедрі астрономії. Паралельно почав працювати в

Одеській обсерваторії, а незабаром одержав місце в Пулковській обсерваторії в Петрограді, де

його роботою керував академік А. Білопольський.

Революція й громадянська війна змінили плани вченого. Відпустка він проводив у рідній Одесі,

котра у той час була зайнята білогвардійцями й військами Антанти. Зв’язку з Росією фактично не

стало. Наступ Червоної Армії в січні 1920 р. викликав потужну хвилю еміграції, і Ж. вирішив

покинути батьківщину.

Він улаштувався в Белграді, де захопився небесною механікою. До того ж, у Белграді був

заснований Російський науковий інститут, що давало можливість вченим, що емігрували,

продовжувати займатися наукою.

Будучи членом правління цього інституту, Ж. брав участь у складанні й підготовці до видання 2-х

випусків «Матеріалів для бібліографії російських наукових праць за рубежем».

В 1929 р. емігрант написав дисертацію, яку захистив і одержав ступінь доктора філософії. Після

захисту він продовжував працювати в Бєлградському університеті, де з 1926 р. був доцентом, а з

1929 р. став