КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 712479 томов
Объем библиотеки - 1400 Гб.
Всего авторов - 274474
Пользователей - 125061

Последние комментарии

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Влад и мир про Черепанов: Собиратель 4 (Боевая фантастика)

В принципе хорошая РПГ. Читается хорошо.Есть много нелогичности в механике условий, заданных самим же автором. Ну например: Зачем наделять мечи с поглощением душ и забыть об этом. Как у игрока вообще можно отнять душу, если после перерождении он снова с душой в своём теле игрока. Я так и не понял как ГГ не набирал опыта занимаясь ремеслом, особенно когда служба якобы только за репутацию закончилась и групповое перераспределение опыта

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Флоровский Георгий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ФЛОРОВСЬКИЙ Георгій Васильович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Філософ, теолог. У чернецтві – Георгій.

З родини священика. Батько, Флоровський В., – законовчитель Єлизаветградської чоловічої

гімназії.

Народився 28 серпня (10 вересня) 1893 р. в с. Ковалівці Єлизаветградського повіту Херсонської

губернії Російської імперії (нині – в межах м. Кіровограда, адміністративного центру однойменної

області України).

Помер 11 серпня 1979 р. в м. Принстон (США).

Закінчив Одеську чоловічу гімназію (1911), історико-філологічний факультет Новоросійського

університету (1911-1916).

Працював викладачем Новоросійського університету (1920), Богословського інституту імені

преподобного Сергія Радонезького (1925-1947), деканом нью-йоркської Свято-Володимирської

духовної академії (1948-1958), завідуючий кафедрою історії Східної церкви Гарвардського

університету (1958-1964), викладачем Принстонських духовної семінарії та університету (1964-).

Член Британської академії наук.

Член Афінської академії наук.

Член Американської академії мистецтв і науки.

Член Брюссельської академії релігійних наук.

Почесний доктор університету Нотр-Дам.

Почесний доктор Свято-Володимирської духовної семінарії.

Почесний доктор Вельського університету.

Почесний доктор Пристонського університету.

Член Центрального Виконавчого комітетів Всесвітньої Ради Церков (1948).

Спеціалізувався з проблем богослов’я, візантології, культурології, історії російської філософії.

Як вчений дебютував працею «Сучасні вчення про умовиводи» (1916).

Потім настала черга наступних доробків: «Історична філософія Герцена» (1923), «Людська й

Божественна мудрість» (1924), «Основи логічного релятивізму» (1925), «Смерть на хресті»,

«Еволюція і епігенез»(обидва – 1930), «Східні отці 4 століття» (1931), «Візантійські отці 5-8

століть», «Проблеми християнського об’єднання»(обидва – 1933), «Східні Батьки церкви від IV до

V сторіччя» (1937), «Шляхи російського богослов’я» (1937), «Східна традиція в християнстві»

(1949).

Англійською мовою видане 14-томне зібрання творів Ф.

У Одеському державному університеті для студентів-філософів заснована стипендія ім. Георгія

Флоровського (1995).

У Одеському державному університеті проводяться студентські наукові читання пам’яті земляка

(1998).

Не сприйнявши більшовицької революції, емігрував – спочатку до Болгарії (1920), потім –

Чехословаччини (1923), Франції – (1925) і, зрештою, – США (1948).

Архів нашого земляка зберігається в бібліотеці Принстонського університету.

Серед друзів та близьких знайомих Ф. – П. Савицький, М. Ланге, П. Сувчинський, М. Трубецькой

та ін.


***

ПРИРОДА ВМИРАЄ У ЛЮДИНІ, з життєвого кредо Г. Флоровського

Смерть людини стає космічною катастрофою, бо у вмираючому природа втрачає своє безсмертне

осереддя i сама як така вмирає в людині.


СЛІПІ ВОЖДІ СЛІПИХ МАС, уривок з книги Г. Флоровського «Євразійська спокуса»

В євразійстві прокидається запізнілий романтичний пафос стихії, заповзятої, владної,

багатоколірної. Євразійці усюди бачать стихію – і люблять її, і вірують в неї, в органічні закони

природного зростання. У самих собі вони із задоволенням відчувають «віяння незвичайного

стихійного підйому сил», які вибиваються і вириваються з-під розвалин приреченого минулого.

Історія для них, найперше, могутній силовий процес, явище сили, а не духу, розвиток, а не

творчість і не подвиг.

Після великих історичних потрясінь поламані і покалічені в них люди... від втоми і безсилля, починають марити про силу і потужність в якійсь надривній підлесливості до стихії. У пафосі

стихії стираються категоричні межі добра і зла, як якась моралістична умовність, як причіпка дуже

суб’єктивної рефлексії, несумірної з вищою правдою і мудрістю історичного надособистого буття.

Не за етичними і духовними мірилами визначається ...і оцінюється гідність людей і подій...

Складається культ «сильних» людей, не то «героїв», не то «розбійників»...

...Звичайно, на чисте «зло» ні народи, ні особи ніколи не перетворюються, вони лише бувають і

стають... носіями зла, проте цього обмежувального «лише» не слід перебільшувати. Бо «зло» не є

чимось зовнішнім, воно не як додатковий вантаж приєднується до своїх носіїв; воно стає для них

фатальним внутрішнім законом, онтологічно