КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 712987 томов
Объем библиотеки - 1401 Гб.
Всего авторов - 274606
Пользователей - 125084

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Лобода (Пашковская) Стефания [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ЛОБОДА (ПАШКОВСЬКА) Стефанія Матвіївна


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Письменниця, перекладачка. Псевдонім – С. Крапивіна.

З поміщицької родини.

Народилася в 1827 р. в Київській губернії Російської імперії (нині – Київська область

України).

Померла 21 січня (2 лютого) 1887 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-

Петербург РФ). Похована на католицькому цвинтарі Виборзької сторони.

Отримала домашню освіту.

Друкувалася в «Ілюстрованій газеті», журналах «Син Вітчизни», «Громадянин», «Дитяче

читання», «Бджола», «Друг народу», «Жіноча освіта», «Гусляр», «Думка», «Сімейні

вечори», «Правда», «Мистецький огляд», «Сім’я і школа», «Іграшка», «Селянське

читання».

Як літератор дебютувала в журналі «Бджола» повістю «Щоденник княгині Хмурової»

(1875).

Потім настала черга нарисів «Декілька слів про Т. Шевченка» (обидва – 1875),

«Знайомство з Погодіним», «Місіонери нашого часу» (обидва – 1876), «Страшний вечір з

життя Т. Г. Шевченка», «Про псковичів», «Сила моди» (усі – 1878), «З побуту наших

фельдшериць» (1879), оповідань «Мовчазний» (1875), «Ластівчине горе» (1878),

«Зачароване царство» (1879), «Діонісія Федорівна» (1880).

Перу Л. належать книги «Діамантовий хрестик» (1876), «Рідні картинки» (1881),

«Троянди і колючки» (1884), спогадів по Т. Г. Шевченка, а також «Моє знайомство з

Погодіним» (1876).

Перекладала російською з польської Ю. Крашевського, Е. Ожешко.

Рано вийшовши заміж, наша землячка значну частину життя провела на півдні Росії і в

південно-західному краю, а на початку 60-х років подорожувала Адріатичним морем,

жила в Сербії і Чорногорії.

Серед друзів та близьких знайомих Л. – Ф. Достоєвський, В. Острогорський, М. Погодін,

В. Михайлов, Д. Садовніков та ін.


***

НЕ ШУКАЙ ЗИСКУ

, з життєвого кредо С. Лободи (Пашковської)

Не шукай зиску для себе.


ЗОЛОТИЙ ПРОМІНЬ, з нарису С. Лободи (Крапивіної) «Декілька слів про Тараса

Шевченка»

Не знаю, якими саме шляхами, тобто за чиєю порадою чи вказівкою, але Шевченко,

котрий очікував ...якихось грошей з Петербургу, прийшов до сестри і прямо звернувся до

неї із пропозицією: узяти його на квартиру, «попоїти і погодувати» в кредит, на що вона,

хвора і, внаслідок хвороби, химерна, погодилася, зацікавившись як оригінально-типовою

зовнішністю поета, так і його оригінальною пропозицією, хоча абсолютно не знала, з ким,

власне, має справу. ...Він чомусь не відразу сказав їй, хто він такий: «Як бачите чоловік…

йшов, йшов, бачу хатка стоїть, не то панська, не то мужицька, біла-біла, наче сметана, та

ще й садочком обросла, а на дворі дитячі сорочечки сушаться та й рукавцями махають,

ніби кличуть мене до себе, от я й зайшов умовитися за квартиру і попросити хазяйку

погодувати мене в борг».

Шевченко вставав акуратно зі сходом сонця, щоб бачити, як просинаються – прошумлять

«на добридень» високі тополі і «пташки прощебечуть» свій перший привіт ранкові...

Молився і умивався на дворі, сам витягував собі «погожою» – свіжої води з глибокого

колодязя. До чаю завжди випивав добру чарку «горілочки», закушуючи, або, вірніше,

загризаючи її «жменько пшонько пшоньця», яке постійно носив просто в кишені своїх

широких, «як море», шароварів. Він запевняв, що закуски «здоровійшої», як ця, не може

бути, «бо воно і смачне і зуби точить – тільки, бог милує, не на людей, а на м’ясо і хліб

святий, – і у животі вигрібає усяку нечисть, що на кишках осідає».

Чай пив, але не любив, називаючи його по-польськи «гербатою», і говорив, що, хто його

багато вживає, той під старість горбатіє...

Після його від’їзду всі діти сестри, вона сама, сусідки і їх хлоп’ята плакали і довго-довго

нудьгували. ...Сестра завжди говорила, що її швидкоплинне знайомство з Шевченком було

золотим променем сонця в житті.


ПОДАВ МЕНІ РУКУ, з книги С. Лободи (Пашковської) «Моє знайомство з Погодіним»

Він першим по-товариськи протягнув мені руку – взяв участь як у новачку літературних

теренів… і порадив переїхати з Москви до столиці, де тому, хто пише, є до кого

звернутися.


ПИСАЛА ПРО ШЕВЧЕНКА, з статті В. Короля «Чому сумує Залиш-смуток»

Як не пригадати мецената, відомого київського лісознавця, професора медицини С. В.

Вінтера. Саме його стараннями в районі Залиш-смутку і на території, прилеглій до