КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 713840 томов
Объем библиотеки - 1408 Гб.
Всего авторов - 274872
Пользователей - 125129

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Романов: Игра по своим правилам (Альтернативная история)

Оценку не ставлю. Обе книги я не смог читать более 20 минут каждую. Автор балдеет от официальной манерной речи царской дворни и видимо в этом смысл данных трудов. Да и там ГГ перерождается сам в себя для спасения своего поражения в Русско-Японскую. Согласитесь такой выбор ГГ для приключенческой фантастики уже скучноватый. Где я и где душонка царского дворового. Мне проще хлев у своей скотины вычистить, чем служить доверенным лицом царя

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
kiyanyn про серию Вот это я попал!

Переписанная Википедия в области оружия, изредка перемежающаяся рассказами о том, как ГГ в одиночку, а потом вдвоем :) громил немецкие дивизии, попутно дирижируя случайно оказавшимися в кустах симфоническими оркестрами.

Нечитаемо...


Рейтинг: +2 ( 3 за, 1 против).
Влад и мир про Семенов: Нежданно-негаданно... (Альтернативная история)

Автор несёт полную чушь. От его рассуждений уши вянут, логики ноль. Ленин был отличным экономистом и умел признавать свои ошибки. Его экономическим творчеством стал НЭП. Китайцы привязали НЭП к новым условиям - уничтожения свободного рынка на основе золота и серебра и существование спекулятивного на основе фантиков МВФ. И поимели все технологии мира в придачу к ввозу промышленности. Сталин частично разрушил Ленинский НЭП, добил его

  подробнее ...

Рейтинг: +5 ( 5 за, 0 против).
Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).

Безродная Юлия [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


БЕЗРІДНА Юлія Іванівна


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Прозаїк, драматург. Справжнє прізвище – Яковлєва Юлія Іванівна. Одна з світових зачи-

нательок жіночого роману.

З чиновницької родини.

Народилася в грудні 1858 р. (січні 1859) в м. Василькові Київської губернії Російської

імперії (нині – районний центр Київської області України).

Померла 16 червня 1910 р. у м. Двінську Російської імперії (нині – м. Даугавпілс, Латвія).

Похована на місцевому православному цвинтарі.

Закінчила жіночий пансіон графині Лєвашової у Києві (1875), вчилася на історико-

філологічному факультеті петербурзьких Вищих жіночих бестужевських курсів (1879-

1882).

Член Вільного економічного товариства.

Друкувалася в газетах «Санкт-Петербурзькі відомості», «Саратовський щоденник»,

«Південь», «Русь», журналах «Вісник Європи», «Російська думка», «Російське багатство»,

«Світ божий», «Нове слово», «Північний вісник» та ін.

Як літератор дебютувала в журналі «Світ» оповіданням «На чисте повітря» (1878).

Потім настала черга роману «Минуле» (1887), оповідання «Великодушний Голіаф» (1895), повістей Б. «Золоте дно» (1907), «П’ятий акт» (1909), «Життя пройшло» (1912).

Наша землячка – автор п’єс «Перлинне намисто» (1902), «Тінь» (1910).

Її перу також належить збірник «Офорти» (1892).

П’єса «Перлинне намисто» йшла на сцені петербурзького Театру літературно-художнього

товариства, однак вона була вилучена з репертуару на вимогу військового міністра О.

Куропаткіна «за виставлення офіцерів в ганебному вигляді».

Що стосується особистого життя, то поет М. Мінський, заради одруження на нашій

землячки, поміняв віру і прийняв православ’я (1882).

Серед друзів та близьких знайомих Б. – В. Короленко, М. Вагнер, П. Биков, В. Дмітрієва, М. Ганфман-Іполитов, В. Сірошевський, К. Лєткова, П. Мокієвський, В. Лесевич та ін.


***

БІЛЬШЕ ЧИТАТИ

, з письменницького кредо Ю. Безрідної

Читання відволікає від поганих вчинків.

ПРОДАЛИ В ЗВІРИНЕЦЬ, з оповідання Ю. Безрідної «Як спіймали мавпу»

Величезний індіанський ліс нерухомо застиг, обійнятий полуденною спекою. Тихо стояли

густі магнолії і високі пальми, переплетені повзучими рослинами. Було так тихо.

Але здалека почулися звуки, – ніби хтось сокирою прорубував собі крізь гущавину

дорогу. Змія витягнула ще вище голову, аби подивитися в чому справу, але, побачивши

натовп людей, шиплячи, поповзла швидше в гущавину.

Звуки сокири ставали все яснішими. Ось нарешті в прорубаному проході з’явилося

декілька індійців; ноги і груди їх були голі й розписані різноколірною фарбою. На голові

їх колисалося чудове пір’я райських птахів і папуг. За ними йшло двоє європейців,

одягнених з головою в сірі полотняні балахони.

– Тепер треба йти тихо, – сказав вожатий індієць ламаною англійською мовою, – я бачив

сліди мавп...

Європейці стали прислухатися, проте не могли вловити жодного звуку.

...Травою просувалося ціле стадо мавп. ...Старий ватажок раптом побачив одного з

європейців, який, захоплений цікавістю, висунув голову із-за товстого пальмового

стовбура.


1

Миттєво стихли веселі крики. Мавпи завмерли на секунду, а потім почали стрибати з

дерев стрімголов, одна за одною, не забуваючи, втім, захопити з собою більше апельсинів.

Коли всі зібралися, ватажок знову сталь попереду стада, і мавпи зникли так швидко, що

європейці не встигли навіть побачити, в який бік вони втекли.

– От досада! – сказав один з них: – дивилися, дивилися, а жодної не зловили.

Ніби у відповідь на це, з-під апельсинового дерева почулося тужливе завивання. Мисливці

побачили там крихітну мавпочку. Ймовірно, мати похапцем забула про неї, малятко

відстало від дорослих і тепер тужливо пищало, закликаючи батьків.

Через хвилину у відповідь на заклик пролунав тривожний крик, і на сусідньому дереві

з’явилася мати, котра поспішала до свого дитинчати. Ось вона вже протягнула до нього

руки, як раптом із-за кущів пролунав постріл, і бідна мати із стогоном схопилася за груди, а потім бризнули на траву і червоні краплі крові.

...Малятко з криком скочило на груди матері й тужливо стогнало, ніби плакало, до тих пір, поки мисливці не понесли її з собою.

...Через деякий час до трупа мавпи підійшли її товариші. Вони обступили її, штовхали, брали за руку; але, переконавшись, що вона вже