КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 712524 томов
Объем библиотеки - 1400 Гб.
Всего авторов - 274519
Пользователей - 125063

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. У него танки собирают на конвейере. Да такого и сейчас никто не

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Бабич Лидия [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

БАБИЧ Лідія Йосипівна


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: молдавсько-румунський.

Оперна співачка (колоратурне ліричне сопрано), педагог. Сценічний псевдонім – Лідія Хинку.

З міщанської родини. Батько, Бабич Й., – комерсант.

Народилася 24 вересня 1897 р. в м. Артемівську Катеринославської губернії Російської імперії

(нині – Перевальський район Луганської області України).

Померла 7 серпня 1970 р. в м. Кишиневі Молдавської РСР СРСР (нині – м. Кишинеу Республіки

Молдова).

Закінчила Кишинівське музичне училище (1915), одеський музично-драматичний інститут ім.

Людвіга ван Бетховена (1918), міланську консерваторію Дж. Верді (1925).

Кавалер румунського ордена «За культурні заслуги» (1931).

Була солісткою Бухарестського королівського оперного театру (1925-1939), Молдавської

державної філармонії (1940-1941), ансамблю молдавської пісні і танцю «Дойна» (1941-1944),

викладачем Молдавської державної консерваторії (1944-1964).

Дебютувала в Бухарестському королівському оперному театрі партією Віолетти в опері Дж. Верді

«Травіата» (1925).

Потім виконувала партії Джільї («Риголетто» Дж. Верді), Маргарити («Фауст» Ш. Гуно), Манон

Леско («Манон» Ж. Массне), Констанції («Викраденні з сераля» В. Моцарта), Лакме («Лакме» Л.

Деліба).

Серед друзів та близьких знайомих Б. – Л. Пелін, Л. Липковська, Я. Горський, Е. Массіні, А.

Александреску, Г. Страхілевич, І. Перля, Н. Оттеску, Ж. Полупанова, Р. Бабенко, В. Савицька, В.

Ванзо, Б. Мілютін, В. Мінін, Д. Гершфельд, І. Дайліс, Т. Чебан, П. Ботезат, Я. Левицька, І. Бейн та

ін.


***

НЕ ЙТИ ПРОТИ ПРИРОДИ

, з педагогічного кредо Л. Бабич

Ніколи не нав’язувати того, що йде «проти природи».

ДИВОВИЖНИЙ ГОЛОС, з рецензії в газеті «Бесарабське слово» за 1922 р.

Пані Л. Бабич дуже музично, виразно виконала низку романсів, особливо хочеться відзначити

романс «Бузок» у супроводі скрипки і рояля...

Особливу увагу звертає на себе виконаний співачкою цикл Шуберта, де вона виявила великий

музичний розум, художній смак, а її дивовижний за красою голос передав усю глибину творіння

композитора.


НАДЗВИЧАЙНО ОСВІЧЕНА, зі спогадів Г. Страхілевич

Була людиною незвичайно доброю, дотепною, чуйною і надзвичайно освічною.


ЗАЛИШИЛАСЯ БЕЗ УЛЮБЛЕНОЇ СПРАВИ, зі спогадів Н. Шехтмана

Лідія Бабич виблискувала в ролі Манон. Її мистецтво перевтілення було досконалим, здавалося,

вона зливається зі своєю героїнею – легковажною, примхливою, вередливою, котра легко

переходить від одного настрою до іншого, часто протилежного. Голос співачки, гнучкий, дзвінкий

і кришталево чистий, підкуповував різноманіттям емоційних відтінків, від легкої грайливості до

щирого, задушевного ліризму. ...Завдяки такому яскравому враженню, опера «Манон» на довгі

роки стала одним з моїх улюблених творів ліричного репертуару, і я дуже жалкував, що в

Радянському Союзі її майже не знали.

...Для Лідії Бабич переїзд до Радянського Союзу означав прощання з оперною сценою, і, як

з’ясувалося згодом, назавжди. Вважаю, вона переживала це дуже важко, адже могла ще з повною

віддачею продовжувати вокальну кар’єру. Але в Кишиневі не було оперного театру, а виїхати в

міста, де такі були, було неможливо – для новоспечених радянських громадян виїзд за межі

Бесарабії категорично заборонявся.

Довелося задовольнитися малоцікавою і не дуже престижною працею солісткою філармонії.


ПРЕСТИЖНИЙ КЛАС, з статті Л. Пеліної «Примадонна Лідія Бабич»

Окрім Бухаресту, вона співала майже в усіх театрах Європи: Варшави, Парижу, Берліна, Праги, Софії, Львова, Штутгарту, Риму, Відня. Преса відзначала її сріблястий голос, тонку музичність, сценічний талант і жіночу чарівливість.

Співачка часто давала концерти у відомому залі «Атенеул» і в Королівському палаці. З нею

виступали популярні у той час диригенти: Альфред Александреску, Еджіціо Массіні, Іонел Перля, Нона Оттеску та Ісаак Бейн.

...Коли розпочалася війна, Л. Бабич евакуювалася з колективом філармонії до Середньої Азії. У

евакуації композитор Д. Г. Гершфельд об’єднує колективи і створює ансамбль пісні і танцю

«Дойна», куди запрошує Лідію Йосипівну. Ансамбль обслуговував шпиталі, гастролював містами

тилу, дістався Далекого Сходу.

...Доля звела мене з Л. Бабич, коли я вступала до консерваторії на факультет сольного співу.

Займатися в класі Л. О. Бабич