КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 713561 томов
Объем библиотеки - 1406 Гб.
Всего авторов - 274793
Пользователей - 125110

Последние комментарии

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Семенов: Нежданно-негаданно... (Альтернативная история)

Автор несёт полную чушь. От его рассуждений уши вянут, логики ноль. Ленин был отличным экономистом и умел признавать свои ошибки. Его экономическим творчеством стал НЭП. Китайцы привязали НЭП к новым условиям - уничтожения свободного рынка на основе золота и серебра и существование спекулятивного на основе фантиков МВФ. И поимели все технологии мира в придачу к ввозу промышленности. Сталин частично разрушил Ленинский НЭП, добил его

  подробнее ...

Рейтинг: +3 ( 3 за, 0 против).
Влад и мир про Шенгальц: Черные ножи (Альтернативная история)

Читать не интересно. Стиль написания - тягомотина и небывальщина. Как вы представляете 16 летнего пацана за 180, худого, болезненного, с больным сердцем, недоедающего, работающего по 12 часов в цеху по сборке танков, при этом имеющий силы вставать пораньше и заниматься спортом и тренировкой. Тут и здоровый человек сдохнет. Как всегда автор пишет о чём не имеет представление. Я лично общался с рабочим на заводе Свердлова, производившего

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Линниченко Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ЛИННИЧЕНКО Іван Андрійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Історик, архівознавець, краєзнавець, громадський діяч.

З педагогічної родини. Батько, Линниченко А., – викладач.

Народився 12 (24) жовтня 1857 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця РФ).

Помер 7 червня 1926 р. в м. Сімферополі СРСР (нині – столиця Автономної Республіки Крим

України).

Закінчив 1-у Київську класичну гімназію (1875), Київський університет св. Володимира (1875-

1879).

Працював викладачем Новоросійського (1884-1885; 1895-1920), Московського (1888-1894)

університетів, вчителював у Сімферополі (1921-1926).

Член-кореспондент Імператорської академії наук (1913).

Іноземний член Краківської академії наук.

Член Товариства любителів російської словесності при Московському університеті.

Голова Одеського слов’янського добродійного товариства ім. святих Кирила і Мефодія (1903-

1910).

Голова Одеського бібліографічного товариства (1910-1912).

Спеціалізувався з проблем історії Староруської держави, російсько-польських відносин і

Галицької Русі XIV-XV ст.

Друкувався в газеті «Кримський вісник», журналах «Київська старовина», «Російська думка»,

«Праці Київської духовної академії», «Вісник Європи», «Читання Товариства Нестора-літописця»,

«Нотатки Одеського імператорського товариства історії і старожитностей», «Юридичний вісник»,

«Журнал міністерства народної освіти», Вісті Академії наук», «Архів повідомлень Московського

археологічного товариства».

Як вчений дебютував працею «Взаємні стосунки Русі і Польщі» (1884).

Потім настала черга наступних історичних доробків: «Сучасний стан питання про обставини

хрещення Русі» (1886), «Архіви в Галіції» (1888), «Наукове значення західноросійської історії»

(1889), «Шлюбні розлучення в південно-західній Русі і Польщі» (1890), «Критичний огляд

сучасної літератури з історії Галицької Русі» (1891), «Юридичні форми шляхтянського

землеволодіння і доля староруського боярства» (1892), «Нововідкрите свідоцтво про час великого

князя Ізяслава Ярославича», «Риси з історії станів в Південно-західній (Галицькій) Русі XIV-XV

ст.» (обидва – 1894), «Грамоти галицького князя Лева і значення підроблених документів, як

історичних джерел» (1904).

Наш земляк – автор низки літературознавчих розвідок, серед яких: «Нові матеріали до біографії

Гоголя» (1896), «Життєва драма Пушкіна» (1899), «Альфред де Мюссе» (1900), «Бєлінський в

боротьбі слов’янофілів і західників» (1901), «Душевна драма Гоголя» (1902), «Gogoliana» (1908),

«Листи Тургенєва до Міницького» (1909), «Джерело одного з оповідань Л. М. Толстого» (1912).

Його перу також належать археологічні дослідження «Звіти про археологічні з’їзди і розкопки»,

Посуд із знаками», «Знахідка орнаментованих кісток мамонта».

Серед друзів та близьких знайомих Л. – М. Грушевський, С. Мокржецький, А. Маркевич, П.

Ардашев, С. Попов, В. Філоненко, О. Деревицький, Д. Айналов, В. Вернадський, П. Сушкін та ін.


***

НЕ ЗАДКУЄМО

, з професійного кредо І. Линниченка

Історія не задкує.

УКРАЇНЦІ І РОСІЯНИ – БРАТИ НАВІКИ, з статті І. Линниченка «Малоросійське питання і

автономія Малоросії»

Я повторюю і готовий це повторити тисячі разів:

1. Наше нинішнє завдання – створити не силоміць, а переконанням згуртовану націю зі всіх

народів, що складають нашу державу.

2. За національної єдності в правовій державі місцеві племінні інтереси не постраждають; за

свідомої, дружної роботі для однієї загальної мети всі місцеві особливості можуть безперешкодно

розвиватися. Що може мати правова держава проти розвитку місцевої мови, місцевих звичаїв,

проти релігійних обрядів окремих національностей?

3. Ярі націоналісти виходять з твердження, що всі прибутки місцевого господарства повинні йти

виключно на потреби виключно своїх. Але ж держава дає захист всім, вона страхує безпеку

окремих частин, окремих осіб; засобів місцевих органів недостатньо для такої страхування, і вони,

не маючи можливості застрахувати майно і життя своїх співчленів, перестраховують їх у держави

– крупнішого страхового товариства.

4. Народна маса до питань політичних, форм суспільного і місцевого устрою абсолютно байдужа.

Для неї найважливіші питання життя – питання економічні. А природно, що тільки в крупній

державі такі питання можуть одержати найсприятливіше