Дурова Надежда [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 1
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
ДУРОВА Надія Андріївна
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Прозаїк, мемуаристка, гусар. Псевдонім – Олександров.
З дворянської родини. Батько, Дуров А., – ротмістр царської армії.
Народилася у вересні 1783 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).
Померла 21 березня (2 квітня) 1866 р. в м. Єлабузі В’ятської губернії Російської імперії (нині –
місто в Татарській автономній республіці РФ). Похована з військовою шаною на місцевому
Троїцькому цвинтарі.
Через тридцять п’ять років на могилі встановлено пам’ятник, який прикрашають слова: «Надія
Андріївна Дурова, за велінням імператора Олександра – корнет Олександров. Кавалер
військового ордена. Спонукувана любов`ю до батьківщини, вступила в ряди Литовського
уланського полку. Врятувала офіцера, нагороджена Георгіївським хрестом. Прослужила 10 років в
полку, приведена в корнети і удостоєна чину штабс-ротмістра. Народилася в 1783 р. Померла в
1866 р. Мир її праху! Вічна пам`ять для науки потомству її доблесній душі!» (1901).
Отримала домашню освіту: крім батька, її виховували гусар Астахов і бабуся з боку матері Є.
Олександрович, яка мешкала в маєтку Велика Круча Пирятинського повіту Полтавської губернії.
Переодягшись у козачу форму, втекла з дому, попередньо залишивши чоловіка і малолітнього
сина, і, назвавшись сином поміщика, прибилася до козачого полку (1806). Через рік, уже під
іменем Олександра Соколова, завербувалася в Кінно-польський уланський полк (1807). Потім, уже
за дозволом імператора Олександра I, служила корнетом в Маріупольському гусарському полку
(1808-1811), Литовському уланському полку (1811-1812), ординарцем М. Кутузова (1812). Під час
боїв зазнала контузії.
Брала активну участь в закордонному поході Російської армії (1813-1816).
Кавалер ордена Святого Георгія (1808).
Друкувалася в журналі «Сучасник», «Літературний додаток до «Російського інваліда», «Бібліотека
для читання», «Вітчизняні нотатки».
Як літератор дебютувала статтею (1836).
Потім настала черга книги нотаток «Кавалерист-дівиця, випадок в Росії» (1836), повістей «Рік
життя в Петербурзі, або Невигода третіх відвідин» (1838), «Олена, Т-ська красуня» (1837), «Граф
Маврицій» (1838), «Павільйон» (1839), «Сірчане джерело» (1839), «Скарб», «Куток», «Ярчук.
Собака-духовидець» (усі – 1840), роману «Гудишки» (1839).
Перу Д. Також належать «Нотатки Олександрова (Дурової). Додаток до Дівиці-кавалериста»
(1839),
За життя нашої землячки вийшло чотиритомне зібрання її творів (1839).
Серед друзів та близьких знайомих Д. – О. Пушкін, А. Краєвський, М. Кутузов, К. Воєнський та
ін.
***
ЯК БАГАТО РАДОЩІВ
, з життєвого кредо Н. Дурової
Життя, сповнене діяльності! Як багато радощів для людини у цьому світі!
ПІД БОЖИМ ПРОКЛЯТТЯМ, зі спогадів Н. Дурової
Можливо, я забула б нарешті усі свої гусарські вибрики і зробилася звичайною дівчинкою, як і всі,
якби моя мати не зображувала у найпотворнішому вигляді долю жінки..., жінка найнещасливіша,
найнікчемніша і найзневажуваніша істота у світі!
Голова моя йшла обертом від цього опису і я вирішила, хоча б це вартувало мені життя,
відокремитися від статі, в якій перебувала, як я думала, під прокляттям Божим.
ХОДИВ НА ВОРОГА, з «Формулярного списку Кіннопольського полку товариша Соколова
листопада 6 дня 1807 р.»
Імена: Олександр Васильович Соколов
Скільки років: 17
Міра: 2 аршини 5 вершків
Які має прикмети: Обличчя смугляве, рябе, волосся русяве, очі карі
Із якого стану: з російських дворян Пермської губернії, того ж повіту. Селян не має, доказів про
дворянство не пред’явив.
У службі перебуває з якого часу: 1807, березень
Протягом всієї служби де і коли чи був у походах і у справі супроти ворога: у Прусії, 1807 (24.05,
25.05, 28.05, 29.05, 02.06).
ПЕРЕКОНЛИВО ПРОСЯТЬ ЗАЛИШИТИ В ПОЛКУ, з рапорту головнокомандуючого
генерала Буксгевдена
Відмінна поведінка його, Соколова, і щире проходження своєї посади від самого його вступу у
службу дали йому від усіх, як начальників, так і співтоварищів, повну прихильність і увагу. Сам
шеф полку генерал-майор Каховський, вихваляючи таку його службу, старанність і спритність, з
якими він завжди виконував всі доручення. Ті, хто брав участь у багатьох колишніх з
французькими військами битвах, переконливо просять залишити його у
Последние комментарии
5 часов 22 минут назад
14 часов 25 минут назад
1 день 13 часов назад
1 день 14 часов назад
1 день 14 часов назад
1 день 14 часов назад