Федецкий Альфред [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

class="book">Костриці «Візитна картка Житомира»

У вересні 1895 року Альфред Федецький здійснив зйомку сюжетів про Житомир. Він зафіксував

на плівку епізоди селянської процесії, заняття полку козаків на місцевому іподромі та інші події.

Судячи з усього, це були перші кінозйомки в місті.

Федецькому також належить другий рекорд в галузі кіно: його фільми демонструвалися під час

перших сеансів синематографа в Росії (Петербург, 16 травня 1896 року).

...Альфреду Костянтиновичу належить пальма першості і в зйомці українських художніх фільмів.

Найвідоміша стрічка – «Наталка-Полтавка» за участю Марії Заньковецької і Миколи Садовського.

Кінофільми А. Федецького з успіхом демонструвалися в його рідному місті, де в 1906 році на

Соборній площі відкрився перший синематограф «Біограф».

ВИНАЙШОВ НОВУ ТЕХНОЛОГІЮ, з статті Т. Крупи «Історія, відображена на фото»

З перших кроків самостійної діяльності молодий фотограф почав відходити від встановлених

канонів роботи колег по професії. Він відмовився від загальноприйнятої статичної «сімейної»

композиції знімка, прагнув створювати портрети, близькі за принципом рішення до живопису.

...У 1901 році Федецький зробив дуже цікаве відкриття в області фотографії – винайшов нову

технологію, котра дозволяє дуже тонко імітувати офорт-гравюру на кольоровому металі з

малюнком, протравленим кислотою. Журнал «Фотографічний огляд» за березень 1901 р.,

присвятив винаходу спеціальне повідомлення, в якому вказувалося, що «новий спосіб являє собою

величезний прогрес в справі фотографії і має блискуче майбутнє».

Фотограф дуже багато сил віддавав організації першого на теренах Російської імперії учбового

закладу, де можна було б готувати висококваліфікованих фахівців фотографічного мистецтва.

Проте цьому починанню так і не судилося збутися.

НЕБАЧЕНА ЖИТТЄВА ЕКСПРЕСІЯ, з рецензії в газеті «Московські відомості» від 18 січня

1889 р.

Виставлені днями харківським фотографом Федецьким діапозитиви в повному розумінні слова

чудові. ...Доводять, чого може досягти фотографія в руках фотографа-художника. Його

діапозитиви – чудові портрети і прекрасні жанрові картини – виконані досконало: відрізняються

м’якістю, силою, рельєфністю, прекрасним світлом і грацією в позах.

Проте що всього чудовіше в цих діапозитивах – це життя і вираз, доданий зображеним особам:

коли уважно вдивляєшся, здається що кожна особа, повна життєвої експресії, зараз заговорить.

Діапозитиви та відбитки на склі з скляних негативів складають взагалі вельми привабливий рід

фотографічних зображень, які зможуть служити кращою прикрасою для шибок, ширм, абажурів і

тощо.

ЩЕ Й ПИСАВ КАРТИНИ, з розвідки В. Миславського і М. Жура «Альфред Федецький.

Сторінки біографії»

Альфред Федецький свідомо і активно шукав засоби виразності фотомистецтва. Новаторські для

свого часу знімки швидко одержали широку популярність. Чутки про чудового майстра

фотопортрета розповсюдилися Харковом. Про діяльність Федецького з повагою заговорили в Росії

і багатьох країнах Європи.

Про майстерність робіт фотохудожника з серії «коронованих персон» можна судити лише з трьох

знімків Миколи II, які нині зберігаються в США в приватній колекції Д. Олександрова.

Про факт визнання таланту фотохудожника П. І. Чайковським пише кореспондент газети

«Південний край»: «Я мав високе задоволення бути особисто знайомим з покійним П. І.

Чайковським і якось одержав від нього портрет, зроблений у фотографії петербурзьких

Імператорських театрів. Даючи мені цей портрет, покійний П. І. Чайковський, між іншим, сказав:

«Це зовсім не те, що зробив зі мною ваш Федецький! Ви знаєте, мене ще ніхто так не знімав, як

Федецький. Це – позитивно кращий мій портрет. Це – не фотографія, а справді художній твір!».

Після десятків років знаменита фотографія не була забута. У 1940 році в СРСР була випущена

серія марок, присвячена 100-річчю з дня народження П. І. Чайковського. На двох з п’яти були

надруковані портрети композитора з фотографій Федецького.

...Федецький не лише розфарбовував свої фотографії, але й сам писав картини. На добродійній

виставці в Біржовому залі на користь дитячого притулку «Ясла», Федецький представив публіці

свої живописні полотна...

ДУШІ БУДИНОК ВЖЕ НЕ МАЄ, з некролога у газеті «Південний край» від 24 липня 1902 р.

Помер А. К. Федецький.

Хто з харків’ян не знав цього талановитого