Сімейний кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 28.09.2009 р. [Колектив авторів] (fb2) читать постранично

Авторський колектив коментарю до Сімейного кодексу України

БАГАЧ Едуард Миколайович — викладач кафедри цивільного права Київського національного університету ім. Т. Шевченка

БІЛОУСОВ Юрій Валерійович — к.ю.н… завідувач кафедрою цивільного права та процесу Хмельницького університету управління і права

ВАТРАС Володимир Антонович — старший викладач кафедри цивільного права та процесу Хмельницького університету управління і права, адвокат

ДАВИДОВА Наталія Олександрівна — к.ю.н., доцент кафедри права Київського національного лінгвістичного університету

КОДИНЕЦЬ Анатолій Олександрович — к.ю.н., доцент кафедри цивільного права Київського національного університету ім. Т. Шевченка

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. СІМ'Я. РЕГУЛЮВАННЯ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН

Стаття 1. Завдання Сімейного кодексу України

1. Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.

2. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою:

 зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;

 утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;

 побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;

 забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Частина 1 коментованої статті фактично встановлює в загальних рисах зміст Сімейного кодексу України. Частково положення ч. 1 коментованої статті дублюють ст. 2 СК щодо визначення кола суспільних відносин, що регулюються Сімейним кодексом. Сімейні правовідносини за своєю суттю є цивільними, оскільки відповідають ознакам цивільних відносин, встановлених ст. 1 ЦК України. Тобто це особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (детально див. коментар до ст. 1 Цивільного кодексу України). Особливістю саме сімейно-правового регулювання є визначений склад учасників особистих немайнових та майнових сімейних відносин (детально див. коментар до ст. 2 СК). Також завданнями Сімейного кодексу є визначення засад шлюбу, що деталізується у Розділі 2 СК, встановлення підстав виникнення особистих немайнових та майнових прав та обов'язків подружжя, батьків, дітей та інших членів сім'ї.

Частина 2 коментованої статті визначає основні цілі, які ставляться Сімейним кодексом при регулюванні сімейних відносин. Норми частини 2 носять здебільшого декларативний характер. Хоча із тих цілей, які поставлені Сімейним кодексом, можна побачити певні концептуальні основи, програмні положення, на яких здійснюється державне регулювання сімейних відносин. Так у ч. 2 коментованої статті закріплене соціологічне розуміння сім'ї як соціального інституту. Сім'я як соціальний інститут розглядається в соціології як заснована на шлюбі або кровному спорідненні невелика група людей, члени якої пов'язані спільним побутом, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомогою. Однією із цілей Сімейного кодексу є зміцнення сім'ї як соціального інституту, що здійснюється в тому числі за допомогою державної охорони сім'ї, надання можливості регулювати сімейні відносини за домовленістю сторін тощо.

Метою Сімейного кодексу є також забезпечення сімейного виховання, духовного та фізичного розвитку дитини. Для реалізації цієї мети Сімейний кодекс покладає на батьків обов'язок утримувати дитину (Глава 15), визначає особисті немайнові права дитини (Глава 13). В разі відсутності у дітей батьків, такі діти можуть бути усиновлені (Глава 18), взяті у прийомну сім'ю (Глава 201) або над такими дітьми може бути встановлений патронат (Глава 20).

Разом з тим, слід зазначити, що не всі цілі, які поставлені перед Сімейний кодексом частиною 2 коментованої статті, можна досягнути за допомогою правового регулювання. Так, наприклад, почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї, почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки — це скоріше категорія моралі. Сімейний кодекс може тільки закріпити певні правові обов'язки членів сім'ї, забезпечивши можливість їх примусового виконання. Але законодавство, зокрема сімейне, не в силах вплинути на почуття.

В цілому проголошені коментованою статтею цілі Сімейного кодексу відповідають Конституції України (ст. 51) та Декларації про загальні засади державної політики України стосовно сім'ї та жінок, схваленій Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1999 року.

Стаття 2.