КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 712479 томов
Объем библиотеки - 1400 Гб.
Всего авторов - 274474
Пользователей - 125061

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Владимиров: Ирландец 2 (Альтернативная история)

Написано хорошо. Но сама тема не моя. Становление мафиози! Не люблю ворьё. Вор на воре сидит и вором погоняет и о ворах книжки сочиняет! Любой вор всегда себя считает жертвой обстоятельств, мол не сам, а жизнь такая! А жизнь кругом такая, потому, что сам ты такой! С арифметикой у автора тоже всё печально, как и у ГГ. Простая задачка. Есть игроки, сдающие определённую сумму для участия в игре и получающие определённое количество фишек. Если в

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дамиров: Курсант: Назад в СССР (Детективная фантастика)

Месяца 3-4 назад прочел (а вернее прослушал в аудиоверсии) данную книгу - а руки (прокомментировать ее) все никак не доходили)) Ну а вот на выходных, появилось время - за сим, я наконец-таки сподобился это сделать))

С одной стороны - казалось бы вполне «знакомая и местами изьезженная» тема (чуть не сказал - пластинка)) С другой же, именно нюансы порой позволяют отличить очередной «шаблон», от действительно интересной вещи...

В начале

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Стариков: Геополитика: Как это делается (Политика и дипломатия)

Вообще-то если честно, то я даже не собирался брать эту книгу... Однако - отсутствие иного выбора и низкая цена (после 3 или 4-го захода в книжный) все таки "сделали свое черное дело" и книга была куплена))

Не собирался же ее брать изначально поскольку (давным давно до этого) после прочтения одной "явно неудавшейся" книги автора, навсегда зарекся это делать... Но потом до меня все-таки дошло что (это все же) не "очередная злободневная" (читай

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Москаленко: Малой. Книга 3 (Боевая фантастика)

Третья часть делает еще более явный уклон в экзотерику и несмотря на все стсндартные шаблоны Eve-вселенной (базы знаний, нейросети и прочие девайсы) все сводится к очередной "ступени самосознания" и общения "в Астралях")) А уж почти каждодневные "глюки-подключения-беседы" с "проснувшейся планетой" (в виде галлюцинации - в образе симпатичной девчонки) так и вообще...))

В общем герою (лишь формально вникающему в разные железки и нейросети)

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Влад и мир про Черепанов: Собиратель 4 (Боевая фантастика)

В принципе хорошая РПГ. Читается хорошо.Есть много нелогичности в механике условий, заданных самим же автором. Ну например: Зачем наделять мечи с поглощением душ и забыть об этом. Как у игрока вообще можно отнять душу, если после перерождении он снова с душой в своём теле игрока. Я так и не понял как ГГ не набирал опыта занимаясь ремеслом, особенно когда служба якобы только за репутацию закончилась и групповое перераспределение опыта

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Богаевский Константин [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

БОГАЄВСЬКИЙ Костянтин Федорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Художник.

З чиновницької родини.

Народився 12 (24) січня 1872 р. в м. Феодосії Таврійської губернії Російської імперії (нині – Автономна Республіка Крим України).

Загинув під час вибуху авіаційної бомби 17 лютого 1943 р. м. Феодосії Кримської області СРСР.

Навчався в майстерні І. Айвазовського, Петербурзькій академії мистецтв (1891-1897)

Працював у м. Феодосія (з 1900).

Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1933).

Член творчих об’єднань «Світ мистецтва», Союз російських художників», «Жар-колір».

Серед найвідоміших доробків: «Фортеця біля моря» (1902), «Древня земля», «Мертве місто» (обидва –1906), «Пейзаж Тавриди», «Берег моря» (обидва – 1907), «Вівтарі всесвіту», «Південна країна. Печерне місто» (обидва – 1908), «Ранок», «Спогади про Мантеньє», «Кіммерійська область» (усі –1910), «Італійський пейзаж» (1911), «Гора св. Георгія», «Пейзаж з помаранчами» (обидва – 1912), «Гірський пейзаж» (1924), «Кримський пейзаж», «Феодосія» (обидва – 1930), «Первозданний пейзаж» (1931), «Веселка», «Порт уявного міста» (обидва – 1932), «Тавроскіфія» (1937), «Старі вежі» (1938), «Пейзаж з водоспадом» (1942).

Брав участь у виставках «Нового товариства художників», Московського товариства художників», «Союзу і світу мистецтва», «Exposition del Art Russe».

Б. – яскравий представник символізму.

Наслідуючи старших товаришів зі «Світу мистецтва», ввів у пейзаж історичну тему. Причому не просто природу Кіммерії з її величними горами, складками пагорбів і сліпучим сонцем, а історію землі, її античних міст, створивши особливий жанр «археологічного» пейзажу.

Багато працював в акварелі і літографії.

Нині полотна нашого земляка зберігаються в Миколаївському музеї ім. В. Верещагіна, феодосійській картинній галереї ім. І. Айвазовського (обидва – Україна), Третьяковській галереї, Нижньогородському державному художньому музеї (обидва – РФ), ризькому художньому музеї (Латвія).

Серед друзів та близьких знайомих Б. – М. Волошин, А. Куїнджі, О. Мандельштам, О. Герцик, С. Парнок та ін.


***

ЛЮБЛЮ УСЕ НЕВИБАГЛИВЕ, СКРОМНЕ, з життєвого кредо К. Богаєвського

Грішна людина, люблю я це життя, глухе життя середньої людини, люблю, коли воно навколо мене протікає, невибагливе, скромне, не торсаючи тебе і не хвилюючи. Зате ...мріється до забуття всього в такому болоті! Горить мрія і сумує. У мріях створюєш собі інший, невідомий, казково-далекий і прекрасний мир.

Справді не будь життя таким нудно-сіреньким, взагалі не було б на землі ні мрії вогненної, ні мистецтв усяких.


ТВОРИВ КРАЇНУ «БОГАЄВІЮ», з інтернет-сайту elysium.ru

Із семи років К. Ф. Богаєвський не розлучався з олівцем. Першим його художнім враженням стала олеографія «Виверження Везувію», яка випадково виявилася у батьків. Юний художник брав уроки в знаменитого мариніста І. К. Айвазовського. Проте учнем метра його назвати важко, тому що той обмежував викладання наданням можливості копіювати свої марини.

Богаєвського не лякали труднощі: з молодих років він узяв за правило щодня працювати, шукати форми і спосіб зображення, безперестану проводячи досвіди на пленері й у майстерні. Художник вважав великою радістю весь день присвячувати живопису.

У 1891 р. Богаєвський вступив до Петербурзької Академії мистецтв, проте незабаром з’ясувалося, що він не може потрапити в «струмінь» прийнятої там методики навчання (копіювання і малювання з гіпсу). Не чекаючи відрахування, повертається до Феодосії, де одержує листа, який змінив його долю, – повідомлення про те, що А. І. Куїнджі зацікавився його етюдами. Так він виявився в чудового педагога, котрий плекав своєрідність талантів.

Багаторічна повсякденна праця принесла легкість у володіння пензлем. Богаєвський завжди відокремлював роботу з натури, етюди від створення самої картини. Задум зрів паралельно заняттям на пленері, це був плід його роздумів, концентрація вражень, снів, фантазій.

…В роки Першої світової війни Богаєвського мобілізували в робочу роту під Севастополь. Втративши можливість писати, але не здатності діяти, він творить свої картини «усередині себе», ледь устигаючи замальовувати композиції під час коротких відпочинків.

…Незабаром він звернувся до нової для себе техніки – літографії, успіх у якій йому давно пророкував Волошин. Дійсно, графічна спадщина Богаєвського не менш цінна, ніж інша.

До кінця життя Богаєвський творив пейзажі своєї «внутрішньої» країни – «Богаєвії» (за називанням друзів). Майже усім їм властива відбита тиша, внутрішня лірична зосередженість. Коли дивишся на полотна художника, здається, що чуєш голос мовчання.


ЙОГО ЖИВОПИС