Остання ніч [Олесь Павлович Бердник] (fb2) читать постранично
- Остання ніч (а.с. Вірші, поеми) (и.с. Всесвіт Олеся Бердника) 112 Кб скачать: (fb2) - (исправленную) читать: (полностью) - (постранично) - Олесь Павлович Бердник
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (4) »
Олесь Бердник ОСТАННЯ НІЧ Драматична поема
В’язниця. Самотній Джордано в кайданах біля вікна. Зорі проглядають між ґратами, тремтливо миготять і тому здається, що вони живі. ДЖОРДАНО.Остання ніч… Але чому остання?
Для кого? Чи хіба вмирає світ?
Хіба зів’яне саду буйноцвіт?
Погасне сонце чи ясне кохання?
Яке мовчання… Тиша, наче дзвін!
Безмовність оповила все довкола…
Щось має статися у зоряному полі,
Бо тиша — то зачаття перемін.
Уже позаду пошуки, тривоги…
А далі що? Свобода чи пітьма?
Німує Бог. Мовчить тюрма.
В імлу безвидну вперлася дорога…
Іще живе земне моє коріння,
Вмирать не хоче — квилить і болить!
Вспокійся, серце! То — лиш мить,
Твоєї плоті болісне тремтіння!
Про те не думай. Небу в очі глянь!
В зіницях зірок утопи терзання…
Туди, туди ти прагни без вагання —
У найпрекрасніше з твоїх світань!
Джордано-брате! Я тебе вітаю!
Не брат я вам. Нащо пусті слова?
Проголосили вирок ви учора.
Чого ще хочеш?
Врятувать тебе.
Вогонь любові не дає заснути
Святим братам, і ти оце прийшов,
Щоб визволить мене із кам’яниці,
Вернути честь, здоров’я і життя…
Не треба кпину! А проте даю
Міцне і нерушиме слово брата,
Ім’ям святого Господа Ісуса,
Що можу визволить тебе…
Химерна справа! А як же присуд?
Все — в руці Господній!
Точніш — у вашій?
Так воно і є.
Гаразд! Мені ти повертаєш волю,
Але за все потрібно заплатити…
Ти, безумовно, плати зажадаєш?
Нікчемна плата…
Говори — яка?
Зречися єресі. Скажи перед народом,
Що всесвіт безконечний — то химера,
Що зорі — то світильники Господні,
А не джерела іншого життя,
І що людина — прах і Божий раб…
А далі що?
А далі — привселюдно
Ми вирок свій одмінимо, і ти
На волю підеш…
Але ж це — брехня!
Яка брехня?
А те, чого жадаєш
Від мене ти!
Отямся, не про те
Ми річ ведем, а про твоє життя
А я — про те! Бо на терезах правди
Іскрина істини важніш ціни життя
Самого по собі. А хто вмира за правду,
Вливається до істини навік.
То лиш слова…
«Спочатку було Слово!»
Воно безсмертне…
Не для суперечки
І не для диспуту спустився я сюди.
Учора гордо мовив ти, що ми
Із страхом більшим вирок прочитали,
Ніж ти його прослухав…
Так і є!
Бо знаєш ти, що істина — за мною!
Джордано-брате! Тут нема нікого,
І буду я відверто говорити…
Давно пора…
Коротка річ моя.
Давно збагнула церква, що немає
Царя на небі. Людство — сирота.
Земля безвидна, як і до творіння.
Німує простір — холодно й байдуже,
В ніщо іде молитва і прокляття!
І результат життя — сира могила.
Відверто
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (4) »
Последние комментарии
4 часов 39 минут назад
4 часов 47 минут назад
11 часов 10 секунд назад
11 часов 3 минут назад
11 часов 14 минут назад
11 часов 20 минут назад