КулЛиб - Скачать fb2 - Читать онлайн - Отзывы
Всего книг - 423443 томов
Объем библиотеки - 574 Гб.
Всего авторов - 201781
Пользователей - 96092

Впечатления

кирилл789 про Уральская: Я - Ведьма (Юмористическая фантастика)

когда на улице -40, а ты в тамбуре (?) торгового центра из-за запотевших очков врезаешься и вцепляешься в ПИДЖАК (???) какого-то мужика, можно дальше не читать.
я, правда, попытался. откуда при -40 там мужик в одном пиджаке? но сил продираться через тупое "бла-бла" не хватило.
ты не ведьма, ты - дура. как и твой автор.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
кирилл789 про Уральская: Чемодан, портал, Земля - Екатеринбург!!! (Юмористическая фантастика)

я честно пытался почитать. но, видимо, отвратное впечатление от авторши настолько засело в подкорке, что посмотрев в конец и увидев, что ггня в последних строках зарезала какого-то мужика и наступила любовь!, просто уверился в том, что дамочка уральская - нечитаема нигде.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
кирилл789 про Уральская: Ты просто космос, Стас!!! [СИ] (Современные любовные романы)

"Станислав плавно входит в поворот, ему нравится самому водить автомобиль, хотя из-за напряжённого графика в работе времени не хватает даже на полноценный сон, бизнес отнимает львиную долю его времени. Из-за постоянной хронической усталости сидеть за рулем автомобиля временами становится сложно.")))))))
если у мужика-бизнесмена на руке часы за два ляма, то никакого "падать от усталости" у него нет. потому что часы - это не последние трусы, и не последние миллионы на них потрачены. либо у тебя есть коллектив, предприятия, фабрики-заводы, нефтяная скважина, которые тебе вот эту фигню: часы за два ляма заработали, либо ты - хозяин только-только открывшейся лавки "овощи, фрукты, сухофрукты", зовут тебя мухамед и до часов за два миллиона тебе как до китая раком. зато "падать от усталости" да, тебе приходится. потому что даже на пьяницу-грузчика дядю васю из соседнего подъезда тебе надо ещё заработать. чтоб стольник ему каждый день на бутылку кидать (закуску он сам из сгнившего подберёт).
нечитаемо сразу.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
кирилл789 про Уральская: Я хочу тебя купить (Современные любовные романы)

кто рискнёт почитать вот это, знайте, что "про ипотеку" тут самое читаемое.) афтар, что пили, когда сочиняли?)))

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
кирилл789 про Уральская: Твой чертов рай [СИ] (Любовная фантастика)

ооо. если у тебя в фирме есть дресс-код, если ты не полная дура, если ты работаешь там не полчаса: приходишь на работу в дрессухе и переодеваешься. да все это знают!!! никакого: пошла в сарафане с голыми плечами - нет. (кстати, "платье с бретельками" так и называется - сарафан!).
37-летняя девственница умилила. афтар, почитайте в интернете какие НЕОБРАТИМЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ МОЗГА происходят с девственницами, если они закукливаются без сексуальной жизни. той самой, "для здоровья". или что, звание "синий чулок" просто так придумано предками?
и опять про ипотеку. больная тема для афтора, я понял, уже в третий или четвёртый раз читаю. про шесты с бабами и ипотеку, как-то разнообразить писево не пробовала?
в начале 6-й главы я поплакал: демон помогает ггне встать и "поднимает хрупкую девушку на ноги". слуууушайте, хрупкую - может быть, но давайте согласимся вот про "девушку" в 37 лет - это извращение? в 37 лет уже не просто мимические морщины, просто морщины, там кожа стареет вовсю, там только - биокрема, с вытяжками из неродившихся младенцев. ну зачем такую хрень-то писать?
обзванивать клиники, чтобы сделать мрт, а тебе: "только по направлению врача"? вот это - серьёзно? афтар, что мешало хоть в одну позвонить? там у клиник и бесплатные на 8-800 телефоны есть.
но ггня идёт к неврологу за направлением, и невролог, просто посмотрев на неё, ставит диагноз "здорова".
дальше читать вредно для здоровья, коллеги. даже если где найдёте эту разблокированную уральскую, не читайте.)

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
кирилл789 про Уральская: Разачарованные [СИ] (Фэнтези)

ну, собственно, да, прекрасно описано поведение и место жительства алкашек. даже спорить не буду. единственное, что удивило так это процес самогоноварения: в котле? а змеевика с крышкой там не предусматривалось? или раз заявленные ггни - ведьмы, то как бэ - рраз и фсё?!
чтиво - исключительно для социально близкого контингента, если у тебя есть хотя бы одна извилина даже пунктиром такого "тонкого" юмора тебе не понять.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
кирилл789 про Уральская: Сказко про драконо-ректора (Фэнтези)

все ходили по поликлиникам, нет таких взрослых (да и детей), что в поликлиниках не были. вопрос: много вы видели выходящих шатающихся дамочек с потемнениями в глазах, которые из кабинета врача вываливаются? да ни одной! ну, хотя бы потому, что когда у пациента темнеет в глазах, врач, у которого он на приёме, из кабинет его не выпустит. это, во-первых. а, во-вторых, диабет 1 степени - это не саркома 4 стадии, спокойно с ним живут. ни шататься, ни темнеть в глазах тут нечему. то, что ты - наследственная истеричка, с приобретённой за жизнь анемией из-за отсутствия нормального питания по причине семейного нищебродства - это одно. но так лажать, выкладывая свою биографию для миллионов, всё-таки не стоило, афтарша.
в "путешественнице по мирам" бабы вертелись на шестах здесь - на шестах. поскольку сейчас "на шестах" можно увидеть в самом заплёванном кабаке о стрип-клубах писать не буду. что, жалкое обжимание подрабатывающих студенток с палкой такое впечатление произвело, что повсюду сунуть надо?
ну а "Оливье" - это действительно имя. а ещё и фамилия. а не только салат. который в честь люсьена (николая) оливье и был назван. но смешно, да, для деревенских: "гы-гы-гы, тебя Оливье зовут! а ты с колбасой или с мясом?", салат ещё с ветчиной делают, но это для деревни незнакомо. как и сам продукт.
и да. читать одну главу от имени одного "героя", а потом то же самое: от имени "ггни" (тьфу) - это уже такой моветон, что глупо.
нечитаемо.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

25 портретів на тлі епохи (fb2)

- 25 портретів на тлі епохи 6.79 Мб (скачать fb2) - Олекса Підлуцький

Настройки текста:




Олекса Підлуцький 25 портретів на тлі епохи




Книга, яка примушує мислити

Жорна XX століття перемелювали цілі народи, без жодних сентиментів тасували мільйони людей. Падали імперії, одні держави зникали, другі — з’являлися на карті світу, треті — відроджувалися. Час великого збурення привів до краху колоніальної системи, хоча досі залишаються нації, яким не вдалося втілити свої природні прагнення у повноправну державу, а ті, яким вдалося це зробити, не можуть позбутися постколоніального статусу.

Історія однієї з найкривавіших за своїми масштабами епох людства у всіх її проявах стала набутком вічності. Як ті чи інші події відбилися на долях конкретних народів і держав? Як тим чи іншим національним лідерам вдавалося переламити хід історії, що складався не на користь їхніх держав і націй? Ідея Олекси Підлуцького, автора книжки, яку ви тримаєте в руках, полягала в тому, щоб крізь призму життя й діяльності таких видатних постатей подивитися на історії їхніх країн у XX столітті.

Цей том — плід десятирічної праці знаного журналіста й дослідника. Коли він писав свою першу розвідку для газети «Дзеркало тижня» у 2001 році, то навряд чи думав тоді, що за якихось кілька років це виллється в цікаву науково-популярну книжку, тим більше не в одну. Перші «Постаті XX століття» містили сім портретів, а нинішнє видання, вже четверте, нараховує 25 розповідей про політичних лідерів XX століття — Масарика, Пілсудського, Маннергейма, Бенеша, Франко, Броза Тіто, Ґанді, Бен-Ґуріона, Аденауера, Цзяна Цзінґо, Ергарда, Кекконена, Кадара, Косигіна, Лі Куана Ю, Дубчека, Брандта, Піночета, Тетчер, Дена Сяопіна, Картера, Івана Павла Великого, Рейґана, Гавела та Валенсу.

Читаючи захоплюючі і, разом із тим, глибокі розповіді про згаданих державних діячів, зайвий раз переконуєшся, що малювати політика, а тим більше лідера загальнонаціонального масштабу, на долю якого випадає величезний тягар відповідальності перед «і мертвими, і живими і ненарожденними», в контрастній системі координат «чорне-біле» неприпустимо.

Візьмімо Юзефа Пілсудського. Перелік лише самих його офіційних і неофіційних титулів вражає: Маршал Польщі і Начальник Польської держави, Комендант, Бригадир, гетьман, Вождь та Батько народу, «останній польський шляхтич». Цікаво, що ця яскрава особистість, яка відродила Польщу після 123 років небуття, не поляк. Ю. Пілсудський був за походженням литвином з-під нинішнього Вільнюса. «Литвин, — пише Підлуцький, — це не зовсім литовець у нинішньому розумінні слова. Це — шляхтич литовського або білоруського походження з Великого князівства Литовського, спершу самостійного, а потім об’єднаного з Королівством Польським в єдину Річ Посполиту».

До речі, герої інших розділів книжки «Постаті XX століття» — Томаш-Ґарріґ Масарик і Карл Маннергейм — також не належали, як тепер кажуть, до титульної нації ними відроджених або врятованих держав. Але про це — далі.

Ю. Пілсудський народився через чотири роки після краху великих надій — поразки Січневого польсько-литовського повстання 1863 року. Поступово переможене суспільство, вкупі з «провідною верствою», поринало в безодню розпачу. Багато хто вважав тоді, що невдача 1863 року перекреслила можливість Польщі звільнитися з-під московського панування. Зневіра і колаборанство з колоніальною адміністрацією розповзалися польськими просторами, як ракові пухлини. Нащадки шляхтичів ставали ніби дволикими Янусами — лояльними до імперії Романових на службі й опозиціонерами «на кухні».

Батьки Ю. Пілсудського залишалися в опозиції до влади, а тим часом їхнього сина русифікувала школа. Та не тільки це. «Головною метою виховання, — пише О. Підлуцький, — було переконати дітей у другосортності польської мови та культури, довести їм, що життєвий успіх можна осягнути лише на «общєрусскіх» шляхах». Саме зі стін школи Ю. Пілсудський виніс ненависть не лише до царату, а й до Росії як такої і до російської мови та культури. Саме там він вирішив присвятити своє життя руйнуванню Російської імперії.

Для українців, звичайно, вельми цікаві ті сторони діяльності Ю. Пілсудського, які безпосередньо пов’язані з українським фактором. А те, що він був надзвичайно важливим для обох сторін, свідчить не лише моментами кривава історія взаємин часів українсько-польської війни чи «пацифікації», а й висловлювання Ю. Пілсудського. Ще за 70 років до іншого великого політика польського походження Збіґнєва Бжезинського він стверджував, що Росія перестане бути імперією і не нестиме загрози багатьом країнам тільки тоді, коли «з-під її влади буде вирвано Україну». Автор наводить також проникливі слова, сказані Ю. Пілсудським за місяць до смерті: «Я програв своє життя. Мені не вдалося створити вільну