Nomina-Omina (Латинська рима) [Майк Йогансен] (fb2) читать постранично, страница - 3
- Nomina-Omina (Латинська рима) (а.с. З часопису УЖ 1928, 1929) 757 Кб скачать: (fb2) - (исправленную) читать: (полностью) - (постранично) - Майк Йогансен
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
«парикмахери». Можна б подумати, що ми переживаємо середнєвіччя: усі навколо ходять у пудрованих перуках, не виключаючи солдатів і нічних вартових. У солдатів під перуками заводяться воші, а перукарі вдень і вночі працюють, щоб настачити перук на півмільйонове населення міста Лопансбурґа[5]. Уже не вистачає кінських грив і собачих шкір. Доводиться робити перуки з конопель».
Але поголитися все ж таки треба. І от — химерний випадок — городянинові очі попадають на вивіску:
Як і всякий свідомий лопансбуржець, наш городянин достоту ознайомлений з історією українського футуризму і добре розуміє, що не про Михайла Семенка[6] іде мова на вивісці. Лопансбуржець прекрасно знає, що парикмахерський період у Семенковій творчості був давно, був дуже давно, коли ще він жив у Пітері і наслідував І. Северянінові[7]. Лопансбуржець так само знає, що коли двоє роблять те саме, це вже не те саме, і що перукарно-парфумерний період більше мав значіння в українській літературі, ніж у російській. Отак згадує лопансбуржець про Семенка і раптом згадує розкішну чорну чуприну Семенкову. Одночасно він хапається за свою неголену бороду. «Стрижіїв нам треба, а не перукарів тепер, — схаменувся лопансбуржець. — Ми вже скинули чуже волосся, а тепер пора стригти своє». Але счувшися, що вийшла фраза, яку може хтось взяти за якийсь афоризм, а може ще й зробити які висновки, лопансбуржець лякається. Щоб заспокоїти себе, він читає слово «Перукарня». — «Перу» — папуги, розмаїті пера, перісті ландшафти, тропічна папороть, пережита культура, сонце пере хмари в блакитних ночвах неба. — «Карня» — місце, де карають на горло, де кароокий чорнявий каралеоргій сложить свою голову, де кракає крук, де ножиці карають переросле волосся, де бритва картає бороди, де на столах дзеркальний карнавал шампунів, одекольонів, бріолінів і іншої парикмахерської аристократії. І копійки капають у касу за те, щоб п'ятнадцять хвилин бути маркізом де-Фікстуар[8].
___________________________________________
Текст Майка Йогансена «Nomina-Omina (Латинська рима)» з ілюстраціями-фотографіями приводиться тут за виданням «УЖ» (Універсальний журнал), Харків, № 8 (10), 1929, стор. 126-129.
Назва тексту «Nomina-Omina» в перекладі з латини означає Імена-Ознаки.
Примітки додані 2017 року.
1. з ворсмівського заліза – тобто вироблений у Ворсмі. Ворсма – населений пункт у Нижегородській області Росії (до 1955 року село, а тепер місто). З XVIII століття Ворсма була центром металообробних кустарних промислів. В даний час в місті діє медікоінструментальний завод.
2. Арнольд фон Вінкельрід або Ерні Вінкельрід (нім. Arnold von Winkelried; ? — 9 липня 1386, Земпах) — легендарний швейцарський народний герой, борець за незалежність від Габсбургів, учасник битви при Земпахе. В ході битви під Земпахом він прийняв на себе удар ворожих копій, чим забезпечив перемогу швейцарського війська над герцогом Леопольдом Австрійським. Для швейцарців Арнольд фон Вінкельрід став втіленням самопожертви в ім'я порятунку батьківщини. Однак історичність його особистості піддається сумніву.
3. Речиця – місто у Гомельській області Білорусі, де з початку XX сторіччя виробляють сірники.
4. ДА ДЗЕСЯЦІГОДЬДЗЯ Б.С.С.P. – з білоруської – ДО ДЕСЯТИРІЧЧЯ Б.С.С.Р.
5. Лопансбурґ – жартівлива назва Харкова, що те найменування походить від річки Лопані, котра в історичному центрі міста впадає в річку Харків.
6. Михайло (Михайль) Васильович Семенко (1892-1937), поет доби «Розстріляного відродження», основоположник і теоретик українського футуризму, жертва сталінського терору.
7. Ігор Северянін (справжнє ім’я Ігор Васильович Лотарьов, 1887-1941), російський поет доби «Срібного віку».
8. Фіксатуар – косметичний засіб (помада) для згладжування волосся і закріплення форми зачіски.
Але поголитися все ж таки треба. І от — химерний випадок — городянинові очі попадають на вивіску:
Перукарня
В.Е. Семенко
Як і всякий свідомий лопансбуржець, наш городянин достоту ознайомлений з історією українського футуризму і добре розуміє, що не про Михайла Семенка[6] іде мова на вивісці. Лопансбуржець прекрасно знає, що парикмахерський період у Семенковій творчості був давно, був дуже давно, коли ще він жив у Пітері і наслідував І. Северянінові[7]. Лопансбуржець так само знає, що коли двоє роблять те саме, це вже не те саме, і що перукарно-парфумерний період більше мав значіння в українській літературі, ніж у російській. Отак згадує лопансбуржець про Семенка і раптом згадує розкішну чорну чуприну Семенкову. Одночасно він хапається за свою неголену бороду. «Стрижіїв нам треба, а не перукарів тепер, — схаменувся лопансбуржець. — Ми вже скинули чуже волосся, а тепер пора стригти своє». Але счувшися, що вийшла фраза, яку може хтось взяти за якийсь афоризм, а може ще й зробити які висновки, лопансбуржець лякається. Щоб заспокоїти себе, він читає слово «Перукарня». — «Перу» — папуги, розмаїті пера, перісті ландшафти, тропічна папороть, пережита культура, сонце пере хмари в блакитних ночвах неба. — «Карня» — місце, де карають на горло, де кароокий чорнявий каралеоргій сложить свою голову, де кракає крук, де ножиці карають переросле волосся, де бритва картає бороди, де на столах дзеркальний карнавал шампунів, одекольонів, бріолінів і іншої парикмахерської аристократії. І копійки капають у касу за те, щоб п'ятнадцять хвилин бути маркізом де-Фікстуар[8].
___________________________________________
Примітки
Текст Майка Йогансена «Nomina-Omina (Латинська рима)» з ілюстраціями-фотографіями приводиться тут за виданням «УЖ» (Універсальний журнал), Харків, № 8 (10), 1929, стор. 126-129.
Назва тексту «Nomina-Omina» в перекладі з латини означає Імена-Ознаки.
Примітки додані 2017 року.
1. з ворсмівського заліза – тобто вироблений у Ворсмі. Ворсма – населений пункт у Нижегородській області Росії (до 1955 року село, а тепер місто). З XVIII століття Ворсма була центром металообробних кустарних промислів. В даний час в місті діє медікоінструментальний завод.
2. Арнольд фон Вінкельрід або Ерні Вінкельрід (нім. Arnold von Winkelried; ? — 9 липня 1386, Земпах) — легендарний швейцарський народний герой, борець за незалежність від Габсбургів, учасник битви при Земпахе. В ході битви під Земпахом він прийняв на себе удар ворожих копій, чим забезпечив перемогу швейцарського війська над герцогом Леопольдом Австрійським. Для швейцарців Арнольд фон Вінкельрід став втіленням самопожертви в ім'я порятунку батьківщини. Однак історичність його особистості піддається сумніву.
3. Речиця – місто у Гомельській області Білорусі, де з початку XX сторіччя виробляють сірники.
4. ДА ДЗЕСЯЦІГОДЬДЗЯ Б.С.С.P. – з білоруської – ДО ДЕСЯТИРІЧЧЯ Б.С.С.Р.
5. Лопансбурґ – жартівлива назва Харкова, що те найменування походить від річки Лопані, котра в історичному центрі міста впадає в річку Харків.
6. Михайло (Михайль) Васильович Семенко (1892-1937), поет доби «Розстріляного відродження», основоположник і теоретик українського футуризму, жертва сталінського терору.
7. Ігор Северянін (справжнє ім’я Ігор Васильович Лотарьов, 1887-1941), російський поет доби «Срібного віку».
8. Фіксатуар – косметичний засіб (помада) для згладжування волосся і закріплення форми зачіски.
Последние комментарии
1 час 45 секунд назад
1 час 9 минут назад
7 часов 21 минут назад
7 часов 25 минут назад
7 часов 35 минут назад
7 часов 41 минут назад