КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 711712 томов
Объем библиотеки - 1397 Гб.
Всего авторов - 274262
Пользователей - 125011

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Koveshnikov про Nic Saint: Purrfectly Dogged. Purrfectly Dead. Purrfect Saint (Детектив)

...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
pva2408 про Зайцев: Стратегия одиночки. Книга шестая (Героическое фэнтези)

Добавлены две новые главы

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
medicus про Русич: Стервятники пустоты (Боевая фантастика)

Открываю книгу.

cit: "Мягкие шелковистые волосы щекочут лицо. Сквозь вязкую дрему пробивается ласковый голос:
— Сыночек пора вставать!"

На втором же предложении автор, наверное, решил, что запятую можно спиздить и продать.

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
vovih1 про Багдерина: "Фантастика 2024-76". Компиляция. Книги 1-26 (Боевая фантастика)

Спасибо автору по приведению в читабельный вид авторских текстов

Рейтинг: +3 ( 3 за, 0 против).
medicus про Маш: Охота на Князя Тьмы (Детективная фантастика)

cit anno: "студентка факультета судебной экспертизы"


Хорошая аннотация, экономит время. С четырёх слов понятно, что автор не знает, о чём пишет, примерно нихрена.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Практичний російсько-український словник приказок [Майк Йогансен] (pdf) читать постранично

Книга в формате pdf! Изображения и текст могут не отображаться!


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ЙОГА́НСЕН Майк
(Михайло) Гервасійович
(16(28). 10. 1895, Харків – 27. 10. 1937)
– письменник (писав під псевдонімами В. Вецеліус і М. Крамар), перекладач, літературознавець,
мовознавець. Народився у сiм’ï вчителя нiмецькоï
мови, вихiдця з Латвiï. Закінчив класичне відділення
історико-філологічного факультету Харківського уні­
верситету (1917), а згодом – аспірантуру при кафедрі мовознавства. Знав старогрецьку й латину, скан­
ди­навськi та слов’янськi мови, вільно володiв англiй­
ською, нiмецькою, iталiйською, iспанською та французькою. Переклав окремі твори Е. По та Г. Веллса.
М. Йогансен належав до лiтературних організацiй
«Гарт», ВАПЛІТЕ, «Техномистецької групи “А”». Вірші писав російською та українською
(від 1918) мовами. Автор поетичних збірок: «Д’горі» (Х., 1921), «Революція» (Х., 1923),
«Кроковеє коло» (К., 1923), «Пролог до Комуни», «Доробок. Речі 1917 – 1923» (обидві –
Х., 1924), «Балади про війну і відбудову» (Х., 1933), «Поезії» (Х., 1933; К., 1989). М. Йогансен – типовий неоромантик, що захоплювався авангардистськими течіями, зокрема
конструктивізмом, вкладаючи в це поняття «свій зміст»; розкривав зображальновиражальні можливості української літератури. Як один із засновників пригодницького
жанру в тогочасній прозі еволюціонував від авантюрних сюжетів до першопочатків «химерної прози»: роман «Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі-Руперта та інших» (1925); зб. оповідань «17 хвилин» (1925), «Жабка», «Луб’яне решето», «Солоні зайці» (усі – 1929; усі –
Х.), «Хитрі качки» (Х.; О., 1935), «Джан та інші оповідання» (1937), «Кіт чудило», «Краби» (обидві – 1968), «Собака, що лазив на дерево» (1989), «Вибрані твори» (2001; усі – К.).
У прозових творах останніх років тяжів до реалістичної манери письма. Літературнокритичні праці М.Йогансена позначені ексцентричністю («Елементарні закони верси­
фі­кації (віршування)», Х., 1922; «Як будувати оповідання. Аналіза прозових зразків»,
Х., 1926).
Досліджував також проблеми мовознавства, зокрема фонетики, лексикографії та правопису. Автор розвідок: «Пристосування латиниці до потреб української мови» (1923),
«Фонетичні етюди (замітки з нагоди фонетики м. Шишак на Полтавщині в зв’язку з літературною вимовою)» та «Lexica. Сучасні українські словники практичного вжитку» (обидва – 1925). Один із укладачів «Практичного російсько-українського словника» (1926) та
«Російсько-українського словника приказок» (1928). Брав участь у складанні проекту
українського правопису 1928.
Безпідставно звинувачений як учасник нацiоналiстичноï органiзацiï, що, нібито, ставила за мету повалення Радянськоï влади. Заарештований 18 серпня 1937 р. Розстріляний.
Реабілітований 1958 р.
Література: Дзюба І. «Вогнем не можна знищити…» // Україна. 1988. № 39; Речник
української культури: Майк Йогансен у спогадах, листах, матеріалах. К., 2003.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ІЗ СЛОВНИКОВОЇ СПАДЩИНИ
Вип. 8
Упорядкував Г. МЛОДЗИНСЬКИЙ
За редакцією М. ЙОГАНСЕНА

ПРАКТИЧНИЙ
Р О С І Й С Ь К О - У К РА Ї Н С Ь К И Й

СЛОВНИК ПРИКАЗОК
Відтворення видання 1929 року

КИЇВ–2009

УДК [37+159.9+371.1] (38)
ББК 74 я21+33я21+74.204я21
С 48

Затверджено до друку вченою радою Інституту
енциклопедичних досліджень НАН України.
Протокол № 2 від 11 лютого 2009 р.

Інститут енциклопедичних досліджень НАН України започаткував книжкову серію «Із
словникової спадщини», покликану здійснити перевидання українських термінологічних
словників, створених на початку 20 століття, що нині стали раритетними, а в радянські
часи були заборонені й вилучені з ужитку. Оскільки ці словники й донині зберігають
наукове та практичне значення, вони сприятимуть виробленню розумних компромісів між
прихильниками різних українських термінологічних систем. Це є надзвичайно актуальним
в умовах становлення термінологічної системи української мови, очищення її від русизмів,
штампів, нехарактерних для її природи форм та зворотів.
Нині читачеві пропонується 8-й випуск серії – «Практичний російсько-український
словник приказок». Упорядник Г. Млодзинський, за редакцією М. Йогансена.

Видання здійснено у рамках підготовки Енциклопедії Сучасної України

ISBN 978-966-02-5067-3 (серія)
ISBN 978-966-02-5147-2

© Інститут енциклопедичних досліджень
НАН України, 2009
© Ідея та назва серії «Із словникової спад­
щини» І. М. Дзюба, М. Г. Железняк

ПРАКТИЧНИЙ
Р О С І Й С Ь К О - У К РА Ї Н С Ь К И Й

СЛОВНИК ПРИКАЗОК

Упорядкував Г. МЛОДЗИНСЬКИЙ
За редакцією М. ЙОГАНСЕНА

ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ
1929

ПЕРЕДМОВА
Видко, що не аби-яка в нас є потреба в російсько-українському покажчикові приказок
та прислів’їв. Отак, читаючи газету, часом надибуєш десь до слова перелицьований переклад російської приказки, а як коли, то й бачиш з-попід рядків, що дуже треба було авторові приказки, тільки одшукати її він не спромігся.
То правда, що Симонов (М. Номис) добрий зібрав скарб українських прислів’їв і такий,
що без нього годі обійтися письменникові, та ж