КулЛиб электронная библиотека
Всего книг - 615754 томов
Объем библиотеки - 959 Гб.
Всего авторов - 243301
Пользователей - 113025

Впечатления

медвежонок про Шкиль: Уязвимость вчерашнего дня (Социально-философская фантастика)

Смелая политическая сатира на текущие события, но написана с таким пафосом и надрывом, что слегка утомляет. Честная оценка "отлично", но перечитывать сам не буду и читать никому не посоветую.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Любопытная про Одувалова: Пылающая душа (Героическая фантастика)

Ой. е-мое.....Посмотрела на обложку , аж испугалась.
Н-дя. как то даже и не хочется такую книгу открывать, а уж читать - тем более!

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Aleks andr про Блэнд: Основы программирования на языке Бейсик в стандарте MSX (Литература ХX века (эпоха Социальных революций))

Блин, какая радость! Я по этой книге освоил вейсик. Потом, в 1998, у меня её попросили. И так уехала.
А теперь на пенсии, скучно, вспоминаю прошлое.
Изложение и оформление текста ОТЛИЧНОЕ для восприятия, даже через 34 года!
Блин, был бы этот интерпретатор сейчас, я бы почудил.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Шмыков: Медный Бык (Боевая фантастика)

Начало книги представляет двух полных дебилов, с полностью атрофированными мозгами. У ГГ их заменяют хотелки друга. ГГ постоянно пытается подумать и переносит этот процесс на потом. В сортир такую книгу.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
pva2408 про Чембарцев: Интеллигент (СИ) (Фэнтези: прочее)

Serg55 Вроде как пишется, «Нувориш» называется, но зависла 2019-м годом https://author.today/work/46946

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
Serg55 про Чембарцев: Интеллигент (СИ) (Фэнтези: прочее)

а интересно, вторая книга будет?

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
mmishk про Большаков: Как стать царем (Альтернативная история)

Как этот кал развидеть?

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Акуляча клiтка (Останнiй дюйм - 2) [Джеймс Олдрідж] (fb2) читать постранично


Настройки текста:




Олдридж Джеймс Акуляча клiтка (Останнiй дюйм - 2) (на украинском языке)

Джеймс Олдрiдж

Акуляча клiтка

(Останнiй дюйм - 2)

Переклад з англiйської В.Гнатовського

Росiйською мовою вперше надруковано в журналi "Огонек", No 81, 1959 р. Українською - в збiрцi Дж. Олдрiджа "Наодинцi з акулами", Київ, "Молодь", 1960. Передруковується звiдти.

Втратити руку чи ногу - значить мигцем заглянути у вiчi смертi.

Уявiть собi, що рука, на якiй ви носили браслет з годинником, десь перетворюється на порох, а нога з рiдними i звичними жовнами згоряє дотла... Всьому, що залишилося вiд вашого тiла, нестерпно з цим миритись.

Бен Амiно втратив лiву руку - вiд самого лiктя: її зжерла акула. Акула кинулась на нього в далекiй єгипетськiй бухтi Червоного моря, де вiн знiмав пiд водою фiльм для американської кiнокомпанiї, i перетворила Бена у криваве мiсиво. Тiльки дивом пощастило йому вибратися на гребiнь коралового рифу. Але ще бiльше диво учинив його син Девi: на маленькому лiтаку "Остер" вiн долетiв з непритомним, покалiченим батьком до Каїра.

Мало того, що Девi перехвилювався по дорозi до лiкарнi за пораненого батька, - десятирiчний хлопчик пережив немало страшних хвилин, уперше в життi ведучи лiтак.

- Бiдний хлопчина!

Бен, зцiпивши зуби, повторював цi слова, хоч нi разу не вимовив їх уголос в присутностi сина.

Бен був рiзкий та до того ж i не дуже добре розумiв дитину; тiльки в лiкарнi, вже опам'ятавшись, вiн усвiдомив, яку витримку проявив хлопець, щасливо доставивши його до Каїра. А Девi стояв бiля постелi Бена i сердився, що батько примусив його пережити таке випробування.

- Здорово все це в тебе вийшло! - слабким голосом промовив Бен, поглядаючи на сина з якоюсь несмiливою надiєю.

Девi нiчого не вiдповiв. Бен зрозумiв: нелегко буде зламати перепону, що вiддiляє його вiд сина, i стати вдячливим батьком, який шукає прихильностi своєї дитини, а не тiєю вiдчуженою i дратiвливою людиною, якою звик бачити його Девi.

- Цього разу, - сказав Бен хлопцевi, - я зроблю спецiальну клiтку.

- Яку? - неприязно перепитав Девi, не показуючи, як вiн ставиться до намiру батька повернутися в Акулячу бухту.

- Звичайно, залiзну! - як завжди нетерпляче огризнувся Бен.

Але вiн тут-таки постарався це загладити. Йому треба навчитися розмовляти iншим тоном, хоч сорокарiчнiй людинi й нелегко раптом заговорити лагiдно, якщо вона нiколи цього не вмiла.

- Клiтка маленька, така, щоб можна було стати на повний зрiст пiд водою i без будь-якої небезпеки знiмати звiдти акул, - пояснив Бен. - Ти всерединi, а вони зовнi. Таку клiтку мав на своєму суднi Кусто. Але моя повинна бути значно меншою i легшою: її ж доведеться перевозити невеликим лiтаком.

- А як же ти лiтатимеш з однiєю рукою? - запитав Девi.

- Менi ж вiдрiзали лiву руку, - вiдповiв Бен. - А для "Остера" вона не потрiбна. Керувати я можу i правою. Це - найголовнiше...

- Хто ж тобi дозволить лiтати з однiєю рукою?

- Нiхто не знає, - сказав Бен. - Адже минуло вже вiсiм мiсяцiв. А з лiтаком тодi нiчого не сталося. Звiдки їм знати, що я втратив руку? Наступний медичний огляд тiльки в листопадi, а на той час нас уже давно не буде в Єгиптi. Лiтак я зможу дiстати, навiть коли в мене протез... Нiхто нiчого й не подумає...

Вiн удавав, наче все йде як по маслу, i раптом зрозумiв: Девi, навпаки, старається переконати його, що їм доведеться скрутно.

Девi не хотiв повертатися в Акулячу бухту. Вiн боявся знову побачити, як батько, покалiчений i весь у кровi, пiднiмається з моря. Хлопець не хотiв згадувати, як це страшно тягнути батька в лiтак, запускати машину, пiднiмати її в повiтря, вести по курсу, вiдшукувати аеродром i, нарештi, робити посадку серед величезних повiтряних кораблiв, стараючись не розбитися вщент.

- Цього разу, - запевнив Бен, терпляче переборюючи спробу Девi заховатись у свою шкаралупу, - нещасного випадку бути не може. Обiцяю тобi...

Як можна було це обiцяти? Але що ж йому лишалося робити?

Бен ще й сам не знав, що робитиме. Знiмаючи останнiй раз пiд водою фiльм про акул для компанiї "Комершл фiлм", вiн сподiвався, що на заробленi грошi зможе повезти сина додому i влаштувати його там у пристойну школу чи найняти когось, хто його доглядатиме. Але вiсiм мiсяцiв перебування в лiкарнi, лiкарi i плата за квартиру, поки вiн хворiв, з'їли всi заощадження. У нього не лишилося грошей навiть на проїзд до Нью-Йорка чи Бостона, де йому з хлопцем треба прожити кiлька мiсяцiв, поки знайдеться робота для колишнього льотчика з однiєю рукою, зате без дружини.

- Хочеш поїхати зi мною i подивитись, як роблять клiтку? - запитав вiн у сина.

- Хочу, - тихо вiдповiв Девi.

- Ну, ходiмо! - з удаваною бадьорiстю запропонував батько.

* * *

Бен накидав креслення клiтки i умовив мiсцевого коваля з великої авторемонтної майстернi спробувати зробити її. Грек-десятник дав дозвiл (заховавши в кишеню фунт стерлiнгiв), а коваль-египтянин iз своїм помiчником - вiн був молодший за Девi, якому вже сповнилось одинадцять рокiв, - взявся кувати з кутового залiза i смуг м'якої сталi чотири стiнки клiтки.

- Дверi краще зробити вгорi, - сказав коваль, приварюючи стальнi смуги до кутового залiза на