КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 715907 томов
Объем библиотеки - 1422 Гб.
Всего авторов - 275396
Пользователей - 125263

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Lena Stol про Чернов: Стиратель (Попаданцы)

Хорошее фэнтези, прочитала быстро и с интересом.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про серию История Московских Кланов

Прочитал первую книгу и часть второй. Скукота, для меня ничего интересно. 90% текста - разбор интриг, написанных по детски. ГГ практически ничему не учится и непонятно, что хочет, так как вовсе не человек, а высший демон, всё что надо достаёт по "щучьему велению". Я лично вообще не понимаю, зачем высшему демону нужны люди и зачем им открывать свои тайны. Живётся ему лучше в нечеловеческом мире. С этой точки зрения весь сюжет - туповат от

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Дорин: Авиатор: Назад в СССР 2 (Альтернативная история)

Часть вторая продолжает «уже полюбившийся сериал» в части жизнеописания будней курсанта авиационного училища … Вдумчивого читателя (или слушателя так будет вернее в моем конкретном случае) ждут очередные «залеты бойцов», конфликты в казармах и «описание дубовости» комсостава...

Сам же ГГ (несмотря на весь свой опыт) по прежнему переодически лажает (тупит и буксует) и попадается в примитивнейшие ловушки. И хотя совершенно обратный

  подробнее ...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
DXBCKT про Дорин: Авиатор: назад в СССР (Альтернативная история)

Как ни странно, но похоже я открыл (для себя) новый подвид жанра попаданцы... Обычно их все (до этого) можно было сразу (если очень грубо) разделить на «динамично-прогрессорские» (всезнайка-герой-мессия мигом меняющий «привычный ход» истории) и «бытовые-корректирующие» (где ГГ пытается исправить лишь свою личную жизнь, а на все остальное ему в общем-то пофиг)).

И там и там (конечно) возможны отступления, однако в целом (для обоих

  подробнее ...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
renanim про Еслер: Дыхание севера (СИ) (Фэнтези: прочее)

хорошая серия. жду продолжения.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Славинецкий Епифаний [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Славинецький і його послідовники збагатили російську писемність численними

перекладами, аж до словників і медичних посібників. Та для письменників цього типу освіта

зводилася лише до кількісного нагромадження знань. Вони не думали про якісну перебудову

культури, вважаючи, що розривати багатовікову національну традицію шкідливо.

«Латинники» і Симеон Полоцький, навпаки, різко відмежовувались від цієї традиції. Свій

культурний ідеал вони шукали в Західній Європі, перш за все в Польщі. Саме «латинники»

пересадили вперше на російський ґрунт великий європейський стиль – бароко у польському

варіанті, пристосованому до московських умов. За «латинників» почалися в Росії «любопрения» –

літературні, естетичні, історіософські суперечки, без яких не може існувати динамічна, постійно

обновлювана культура.

Історична заслуга «латинників» полягає в тому, що вони створили в Москві професіональну

письменницьку громаду. За всієї різниці окремих доль членів цього літературного цеху в ньому

виробився особливий, викроєний за українсько-польським зразком письменницький тип.

Літератор-професіонал перебував на педагогічному поприщі, збирав особисту бібліотеку, брав

участь у книговидавничій діяльності, штудіював іноземних авторів, знав щонайменше дві мови –

латинську і польську. Письменницьку працю він вважав головним життєвим завданням.

УПРОВАДЖУВАВ УКРАЇНСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ, з розвідки «Лексикографія від часів

Київської Русі до XVI сторіччя» на cult.gov.uа

Черговий етап у розвитку староукраїнської лексикографії тісно пов’язаний з творчістю Єпіфанія

Славинецького, який у кінці 30-х – на початку 40-х pоків XVII сторіччя під час роботи в

Київському колегіумі уклав «Лексиконъ латинскій» – найбільший лексикографічний доробок,

створений в Україні за минулі століття (налічує 27000 статей). Це латинсько-

церковнослов’янський словник, реєстр якого базується на праці італійця А. Калепіно.

Обравши для перекладу церковнослов’янську мову свого часу – міжслов’янську писемну мову –

автор наочно довів, що її можливості не менші, ніж можливості латини. У тих випадках, коли

вокабули не мали еквівалентів у звичайній (конфесійній) церковнослов’янській мові, Є.

Славинецький наводив відповідники з рідної української, створював нові слова за українськими й

церковнослов’янськими зразками, кальки, залучав запозичення, тлумачив такі лексеми.

Значна кількість реєстрових слів, особливо з побуту, сфери матеріальної культури, медицини,

ботаніки, зоології, географії тощо, перекладена ним виключно українськими еквівалентами. Хоч

«Лексиконъ латинскій» залишився в рукописних списках (найдавніший датовано 1642), він став

базою для створення нових вітчизняних і зарубіжних словників.

У кінці 40-х pоків XVII століття Єпіфаній Славинецький разом із Арсенієм Корецьким-

Сатановським у Києві уклали «Лексиконъ словено-латинскій» (первісний список датується 1650) –

церковнослов’янсько-латинський словник (близько 7500 статей). Основне джерело його вокабул –

«Лексиконь...» Памва Беринди. Автори використали також польсько-латинсько-грецький словник

польського філолога Г. Кнапського.

У Москві Єпіфаній Славинецький уклав свою третю лексикографічну працю – «Книга лексиконъ

греко-славено-латинскій» (дата створення невідома; в рукопису).