КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 714784 томов
Объем библиотеки - 1415 Гб.
Всего авторов - 275161
Пользователей - 125180

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

Влад и мир про Тарханов: Мы, Мигель Мартинес (Альтернативная история)

Оценку не ставлю, но начало туповатое. ГГ пробило на чаёк и думать ГГ пока не в может. Потом запой. Идет тупой набор звуков и действий. То что у нормального человека на анализ обстановки тратится секунды или на минуты, тут полный ноль. ГГ только понял, что он обрезанный еврей. Дальше идет пустой трёп. ГГ всего боится и это основная тема. ГГ признал в себе опального и застреленного писателя, позже оправданного. В основном идёт

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
iv4f3dorov про Тюрин: Цепной пес самодержавия (Альтернативная история)

Афтырь упоротый мудак, жертва перестройки.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
iv4f3dorov про Дорнбург: Змеелов в СССР (Альтернативная история)

Очередное антисоветское гавно размазанное тонким слоем по всем страницам. Афтырь ты мудак.

Рейтинг: +2 ( 3 за, 1 против).
A.Stern про Штерн: Анархопокалипсис (СИ) (Боевик)

Господи)))
Вы когда воруете чужие книги с АТ: https://author.today/work/234524, вы хотя бы жанр указывайте правильный и прологи не удаляйте.
(Заходите к автору оригинала в профиль, раз понравилось!)

Какое же это фентези, или это эпоха возрождения в постапокалиптическом мире? -)
(Спасибо неизвестному за пиар, советую ознакомиться с автором оригинала по ссылке)

Ещё раз спасибо за бесплатный пиар! Жаль вы не всё произведение публикуете х)

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
чтун про серию Вселенная Вечности

Все четыре книги за пару дней "ушли". Но, строго любителям ЛитАниме (кароч, любителям фанфиков В0) ). Не подкачал, Антон Романович, с "чувством, толком, расстановкой" сделал. Осталось только проду ждать, да...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).

Майкапар Самуил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

з книги О. Майкапара «Династія Майкапарів»

С. М. Майкапар вніс значний внесок до фортепіанного виконання і педагогіки. Незмінною

популярністю завжди користувалися і продовжують користуватися його твори для дітей і

юнацтва, такі як «Маленька новелета» (op. 8), «Пастушача сюїта» (op. 15), «Театр маріонеток» (op.

21), знаменитий цикл «Бирюльки» (op. 28).

Останні роки відзначені переоцінкою цінностей в багатьох сферах життя. Що ж стосується С. М.

Майкапара, то час не лише довів повну значущість його творчої спадщини, але й підтвердив

гостру потребу в ній нових поколінь музикантів. Його твори перевидаються не тільки в Росії, а й

за кордоном.

Разом з тим багато чого в спадщині С. М. Майкапара донині залишається невідомим, оскільки або

зовсім не було опубліковано, або було видано ще до революції і невеликими тиражами і тепер є

бібліографічною рідкістю.


МИСТЕЦТВО МАШКАРИ, з книги С. Соловейчика «Гурт «Сім вітрів»

А ще була за стіною Люба – вона, як і раніше, розучувала на піаніно: умпа, умпа, умпа-пара...

– Любо, ти що граєш? – гукнув Саша, коли заняття за стіною остаточно набридли йому.

– Що задали, те й граю!

– А що це: умпа, умпа... Мов жаби квакають: ква-ква...

– Які жаби? – прокричала Люба із-за стіни. – Це Майкапар!

– А ти іншу не можеш грати?

– Тобі іншу, а мені цю задали, – відповідала із-за стіни Любима.

– ...Тепер вона з ранку до ночі гратиме, а у мене в голові весь час буде: умпа, умпа, умпа-пара...

Всі посміялися над бідним Сашею Медвєдєвим і почали на всі лади виспівувати: «Умпа, умпа,

умпа-пара».

...Наступного дня перед уроком англійської мови Костя Костромін запитав у Ігоря Саприкіна:

– Ігорю... Як? ...Як спав?

– Ніби нічого, – здивувався запитанню Ігор Саприкін.

– А я всю ніч крутився, все цей Майкапар у вухах: умпа, умпа, умпа-пара, – і Костя уважно

подивився на Ігоря, немов вселяючи йому щось.

– Ось! – закричав Ігор. – А я думаю: що це у мене голова така тяжка? Я вчора геометрію перший

раз цього року робив – думав, від геометрії! А це у мене у вухах: умпа, умпа... Мов очманілий!

Через кілька хвилин всі учасники вчорашньої зустрічі були опитані, і виявилось, звичайно, що

вони всі мов очманілі і всі нічого на світі не хочуть, а тільки стояти кружечком і, пританцьовуючи, знову і знову бубоніти: умпа, умпа, умпа-пара... Умпа, умпа, умпа-пара...

...Щойно почався урок, як Костя Костромін підняв руку і ввічливо запитав молоденьку англійку

Євгенію Григорівну, що означає англійське слово «майкапар».

Євгенія Григорівна на хвилину розгубилася – вона ніколи не чула такого слова, – але здатися

незнаючою їй не хотілося, і вона зміркувала:

– Мейкапар? Вимовляйте правильно! «Мейк ап» – це грим, косметика, «арт» – мистецтво, але

останнє «т» майже не чути. Виходить «Мейк апар»«, можна перекласти: «мистецтво машкари»... З

платівки, на слух узяли?

– З платівки, – підтвердив Костя. – Спасибі, Євгеніє Григорівно.

...Семивітрівські співали і танцювали, звертаючи уваги на вчителів не більше, ніж на перехожих на

вулиці, і невідомо, чим скінчився б божевільний цей день, якби не з’явилася в дверях Любочка, сестра Саші Медведєва, і не стала показувати братові знаки: п’ять!

– Я Майкапара здала, п’ять!

– Мейкапар, – поправили її.

– Який мейк-ап? Це Майкапар, композитор такий радянський, він до війни жив, нам вчителька

розповідала.

– Ра-дян-ський?

– Звісно. А це прелюдія, у нього багато прелюдій...

– Пре-лю-ді-я?

– Це ми під прелюдію танцювали? – жахнулася Клава Керунда.

Костя Костромін витер піт.

– Все, хлопці, відмучилися! – сказав він. – Відбій! Відбій мейкапару і взагалі – відбій!


ПРОДОВЖУВАЧІ СПРАВИ, з інформації «Вечір у полоні органу і клавесина» в газеті

«Караван+Я»

У Тверській філармонії звучав орган. І до його звуку приплітався голос клавесина – старовинний і

трохи деренчливий. Грали заслужений артист Росії Олександр Майкапар і його син, член

Королівського коледжу органістів (Лондон), стипендіат фонду Співакова Вікентій Майкапар.

Молоде покоління виглядало поряд з метром цілком гідно, що не дивно – музикант в четвертому

поколінні не може грати погано.

Династія відомих музикантів пов’язана з Твер’ю давно. Ще 1901 року піаніст і композитор Самуїл

Майкапар заснував тут музичну школу. А його фортепіанні п’єси для дітей і зараз розучують учні

всіх музичних шкіл.

Його онук, Олександр Євгенійович, грає на трьох