КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 715462 томов
Объем библиотеки - 1418 Гб.
Всего авторов - 275275
Пользователей - 125239

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

iv4f3dorov про Максимов: Император Владимир (СИ) (Современная проза)

Афтырь мудак, креатив говно.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Каркун про Салтыков-Щедрин: Господа Головлевы (Классическая проза)

Прекраснейший текст! Не текст, а горький мёд. Лучшее, из того, что написал Михаил Евграфович. Литературный язык - чистое наслаждение. Жемчужина отечественной словесности. А прочесть эту книгу, нужно уже поживши. Будучи никак не моложе тридцати.
Школьникам эту книгу не "прожить". Не прочувствовать, как красива родная речь в этом романе.

Рейтинг: +4 ( 4 за, 0 против).
Каркун про Кук: Огненная тень (Фэнтези: прочее)

Интереснейшая история в замечательном переводе. Можжевельник. Мрачный северный город, где всегда зябко и сыро. Маррон Шед, жалкий никудышный человек. Тварь дрожащая, что право имеет. Но... ему сочувствуешь и сопереживаешь его рефлексиям. Замечательный текст!

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Каркун про Кук: Десять поверженных. Первая Летопись Черной Гвардии: Пенталогия (Фэнтези: прочее)

Первые два романа "Чёрной гвардии" - это жемчужины тёмной фэнтези. И лучше Шведова никто историю Каркуна не перевёл. А последующий "Чёрный отряд" - третья книга и т. д., в других переводах - просто ремесловщина без грана таланта. Оригинальный текст автора реально изуродовали поденщики. Сюжет тащит, но читать не очень. Лишь первые две читаются замечательно.

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Жолобов Виталий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book"> Ми з Борисом Волиновим практично повністю виконали завдання, коли виникла дивна ситуація.

У нас обох виникло відчуття …неприємного запаху. Свого часу я працював на космодромі

Капустін Яр і там з рідкопаливних ракет час від часу зливали диметилгідразин, який за запахом

нагадує зіпсовані яйця. Саме цей запах ми і відчули у польоті.

Причому обидва знали: на станції дійсно є диметилгідразин, але він знаходиться в зовнішньому

контурі човна. Виникла підозра на його витік.


ПІСТОЛЕТ НА ВИПАДОК БУНТУ, з розвідки О. Чернишової «Психологія Космосу»

У нас не люблять говорити про «людський фактор» у Космосі, про психологічні проблеми, що

супроводжують освоєння навколоземного простору. Скільки ми почули про «нестатутні»

взаємини в армії, про боротьбу амбіцій високих урядових осіб! Психологія Космосу ж

залишається закритою зоною, де психологічних конфліктів буцімто не існує. Тим часом саме вони, а не відмова техніки, стоять за подіями, які відбуваються на космічних орбітах.

Мало хто знав і знає, що командири екіпажів радянських космічних човнів мали, як крайній захід

т. зв. «набір для виживання» у вигляді зарядженого пістолета. На щастя, стрілянина на орбіті ще

жодного разу не звучала. Хоча, наприклад, 1976 року космонавти Борис Волинов і Віталій

Жолобов, котрі літали на станції «Салют-5», розсварилися настільки, що, як зізнався пізніше

Волинов, він уже думав про застосування табельної зброї.

Від радянського ноу-хау після розвалу СРСР в Росії не відмовилися. Зброю тримають навіть на

міжнародній космічній станції. Проти чого на початку 2008 р. різко виступив відомий

американський космічний експерт, колишній інженер NASA Джеймс Оберг, який зажадав

прибрати МКС російський пістолет.


ВОЛОДИМИРА ПУТІНА ВБИВ КІЛЕР, з статті В. Бондаренка «Як космонавта в

губернатори обирали»

Певну кількість років тому на Херсонщині мені довелося зустрітися з космонавтом Віталієм

Жолобовим, який балотувався на посаду голови обласної Ради, – тоді єдиний раз за всю новітню

історію кандидати на цю посаду обиралися шляхом прямого голосування.

Єдина біда була у Жолобова – про нього вже встигли забути. До того ж, напередодні виборів він

«прославився» скандалом в рідному Голопристанському районі, куди періодично навідувався у

відпустку. Там, у селі Збур’ївка він не на жарт розсварився з сусідом-пенсіонером із-за клаптика

його землі, котра «заважала» космонавтові заїжджати в свій двір із зручного саме йому боку.

Не дивлячись на неабиякий тиск, пенсіонер тримався. І сутичка двох поважаних людей набула

такого розголосу, що замолився навіть голова тамтешньої сільської Ради. Мовляв, готовий і тому, і

іншому «дорізати» ще по п’ять соток землі, аби не дійшло до рукопашної.

Скривджений пенсіонер все розумів:

– Невже я за 40 років роботи в господарстві не заслужив права на свою землю?

– Та я одним польотом у космос зробив більше для країни, ніж ти за всі сорок років, – візьми і

скажи сивочолому ветеранові сусід-космонавт.

Тут вже обурилися односельці:

– Лайка теж в космос літала, а поводилася скромніше!

І, дійсно, чи варто було перекреслювати важку, до сьомого поту працю на землі одним грубим

докором-порівнянням?

…Врешті-решт Віталій Жолобов таки був обраний головою обласної Ради. Однак протримався на

посаді недовго. Запам’ятався ж хіба що тим, що одним з його заступників був Володимир Путін,

однофамілець нинішнього Президента Росії, незабаром розстріляний кілером.

Та ще тим, що декілька боксів гаража облдержадміністрації при ньому звільнили чи то для

гідроциклів, чи то для дельтапланів.