Пильчиков Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

питання про те, яким чином бездротове

електричне передавання енергії… вберегти від пертурбацій, пов’язаних з впливом електричних

хвиль…

Після довгих теоретичних і практичних пошуків я дійшов думки, що прилад… повинен бути

забезпечений особливим охоронним пристроєм – протектором (аналог винайденого набагато

пізніше т. зв. коливального контуру – авт. ), який буде пропускати лише хвилі, що направлені нам.

… На публічній лекції 25 березня 1898 р. (зверніть увагу на дату! – авт.)… я з допомогою

електричних хвиль, що проникали крізь стіни залу, де знаходилися прилади, виконав наступні

дослід:

1) засвітив вогні моделі маяка;

2) викликав постріл з невеликої гармати;

3) підірвав міну в штучному басейні, при цьому потонула невелика яхта;

4) привів у дію модель залізничного семафора.

ЗНАЧЕННЯ РОБІТ ВАЖКО ПЕРЕОЦІНИТИ, з стенограми засідання військово-інженерного

відомства

В Італії в 1897 р. морський та військовий комітети надали в розпорядження Марконі (відомий

фізик , котрий паралельно с Поповим винайшов радіо – авт.) величезні матеріальні кошти.

Англійці доручили проведення дослідів з бездротового телеграфу Прісу. В США досліди у

морському міністерстві здійснюються під керівництвом Тесли… Берлінському вченому Слабі

німецький імператор надав у розпорядження не лише військових та плавучі засоби потсдамського

гарнізону, а й військово-повітряні парки.

Професор Пильчиков поставив перед собою набагато об’ємнішу програму…

…Солідне становище, яке М. Пильчиков посідає в колі руських учених, змушує очікувати від його

робіт настільки практичних результатів, що їхнє значення важко переоцінити.

ДО ОСТАННЬОГО ЗАХИЩАВ СТУДЕНТІВ, з статті Л. Кухар «Біля витоків української

фізики»

У 1902 р. Микола Дмитрович залишає роботу в Новоросійському університеті. Це рішення було

своєрідним протестом проти реакційної політики адміністрації, яка особливо посилилась

наприкінці 90-х років XIX ст. Ще на початку служби в Новоросійську М. Д. Пильчиков з

професорами М. Умовим, І.Мечниковим, І. Сєченовим обурювались жорстокими заходами

начальства щодо революційно налаштованих студентів. Протягом восьми років роботи в

університеті вчений не раз виявляв свої прогресивні переконання.

Нормальний перебіг навчального життя Новоросійського університету не раз порушувався. У

1897-1899 рр. широкого розмаху набрали студентські страйки. Ці виступи, викликані

загальнополітичними подіями в Росії, були гнівним протестом проти дій університетської

інспекції, заохочуваної адміністрацією. Проти учасників заворушень не раз кидали поліцію,

спеціальні козачі частини. Студентів заарештовували, віддавали в солдати.

М. Д. Пильчиков, стаючи на захист студентів, виступав проти каральних дій властей, часто

надавав своїм вихованцям матеріальну допомогу.

Унаслідок загострення стосунків з університетським начальством Микола Дмитрович того ж таки

1902 року перейшов в Харківський технологічний інститут, де очолив кафедру фізики та фізичну

лабораторію.

…Наприкінці 1903 р. новий директор дав вказівку розпустити навіть гуртки студентської

художньої самодіяльності, раду бібліотеки. За студентами і викладачами почали стежити, про їх

розмови доносили начальству.

Почались утиски і переслідування опозиційно налаштованих викладачів. У відповідь на це 18

професорів покинули інститут. Звільнення найкращих спеціалістів призвело до ослаблення

наукових сил і було, поряд 13 загальнополітичними подіями, основною причиною занепаду всього

навчального життя інституту упродовж низки наступних років.

…Після повернення… М. Д. Пильчикову категорично заборонили користуватись на інститутській

території власним автомобілем, в якому була змонтована частина установки для дослідження

перешкод радіозв’язку, а також займатися іншими дослідами в галузі радіозв’язку.

Подальше перебування Миколи Дмитровича в інституті ставало для нього нестерпним.

Неможливість займатись улюбленою науковою роботою, моральна пригніченість призвели до

погіршення стану здоров’я.

Відставка реакційного керівництва та повернення в інститут колег-однодумців окрилили вченого.

Він вважав, що в цьому є частка і його участі в розв’язанні деяких питань. Він знову приступив до

наукових занять, читав лекції, редагував «Вісті», добивався організації при Харківському