Лещенко Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

На жаль, через деякий час ця жінка померла. Аудіокасети принесла до студії вже її донька. Від неї

Анатолій Іванович і довідався про подробиці цього дивного життя.

НЕ ЦИГАН І НЕ ЄВРЕЙ, з статті «Лещенко Петро Костянимнович» на ukrsong.narod.ru

У Росії Петро Костянтинович іменується не інакше, як «великий російський співак». Ми, як

кажуть, до подібного вже звикли... Але цікаво, що останніми роками робляться також спроби

приписати Лещенку циганське, єврейське чи ще якесь походження.

Пишуть, наприклад, що Лещенко – не справжнє прізвище співака. Навіть у довіднику «Митці

України» (Київ, 1992) повідомляється, що справжнє його прізвище – Мастикович. Проте серйозні

дослідники спростували подібні версії.

Так, в книжці Віталія Бардадима «Петро Лещенко» (Краснодар, 1993) наводиться свідоцтво про

навчання майбутнього співака у вищому початковому училищі м. Кишинева: «Предъявитель сего

Лещенков (так тоді нерідко писали на російський манер українські прізвища. – авт.) Пётр

Константинович, сын мещанина, православного вероисповедания». А в архівах м. Кишинева

знайдено церковну книгу із записом від 1909 р. про другий шлюб матері Петра «Кишинёвская

мещанка Мария Константиновна Лещенко, православного вероисповедания, вступает в

замужество первым браком».

...Стає зрозумілою версія про «Мастиковича». ...На початку кар’єри Петро Костянтинович

виступав під «сербським» артистичним псевдонімом МАРТИНОВИЧ. Зберігся плакат

румунською мовою про те, що виступає танцювальний дует «Петрушка и Розика Мартиновичі».

Походження співака яскраво видавало його, бо Петро Костянтинович до кінця життя не міг

позбутися дуже сильного українського акценту, і в нього виходило «мою любов, наши прэжние

мечты « або «на бэрэху пруда». Син української землі не цурався і рідної мови. В розпорядженні

автора цих рядків є дві пісні українською у виконанні Петра Костянтиновича – «Карії очі, чорнії

брови» (саме так) і славетний «Комарик». Може, є й інші записи, та мені про них невідомо.

ЗАМІСТЬ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, з замітки «Одеса позбудеться назв тоталітарної епохи?»

у «Майдан-ІНФОРМі» від 6 жовтня 2005 р.

Найближча сесія Одеської міської ради визначить долю залишків вулиць і парків, які були названі

на честь комуністичного режиму. Депутати мають підтримати рішення топонімічної комісії про

перейменування парку «Ленінського комсомолу» на парк «Савицький». Парк культури і

відпочинку «Ілліча» матиме назву «Преображенський», а вулиця Жовтневої революції відтепер

буде названа на честь відомого в Одесі співака Петра Лещенка.

Позицію топонімічної комісії одноголосно підтримали члени виконавчого комітету Одеської

міськради.

НЕ ТАМ «ПРОПИСАВ» СВОЄ СЕРЦЕ, бувальщина

Розповідають, що, зібравши друзів на прощальну вечерю, П. Лещенко, піднявши келиха, сказав:

– Друзі! Я щасливий, що повертаюся на Батьківщину! Моя мрія збулася. Я від’їжджаю, проте

серце моє залишається з вами.

Останні слова буцімто його зрештою і занапастили.