Бахмутский Алексей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 1

БАХМУТСЬКИЙ Олексій Іванович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Винахідник. Творець першого в світі промислового зразка вугільного комбайна (1932).

З міщанської родини.

Народився 17 березня 1893 р. в с. Соколівці Бахмутського повіту Катеринославської губернії

Російської імперії (нині – в межах м. Первомайська Луганської області України).

Загинув 25 вересня 1939 р. в м. Первомайську Ворошиловоградської області СРСР (нині –

Луганська область України).

Працював різноробом на шахтах Петромар’ївського рудника (1908-1910), майстром з електрики на

шахті «Тетяна» бельгійського товариства (1910-1914), головним механіком Первомайського

рудоуправління тресту «Кадіїввугілля» (1924-1939),

Учасник і переможець Всесоюзного конкурсу на винахід гірничого комбайну (1932).

Конструктивні рішення, запропоновані Б., надалі знайшли застосування в багатьох типах

радянських комбайнів.

Ім’я нашого земляка присвоєно Первомайському професійному гірничому ліцею.

Серед друзів та близьких знайомих Б. – В. Яцьких, М. Чихачов, Г. Роменський та ін.

***

НА ПЛЕЧІ МАШИН,

з винахідницького кредо О. Бахмутського

Усі тяжку роботу – на плечі машин.

ОЧИСНИЙ ШИРОКОЗАХВАТНИЙ, з «Великої радянської енциклопедії»

Гірничий комбайн – комбінована машина для одночасного виконання операцій з відокремлення

корисної копалини чи породи від масиву і вантаження їх на транспортні засоби. Призначений для

видобування корисних копалин, називається очисним, а то, який застосовується на гірських

виробках, – прохідницьким; гірничий комбайн для проведення нарізних з метою підготовки

очисного забою називається нарізним.

Найбільше розповсюдження гірські комбайни одержали у вугільній промисловості; все ширше

вони застосовуються і на видобутку інших корисних копалин – калійної і кам’яної солі, марганцю,

руд рідкоземельних металів тощо.

Гірничий комбайн – результат розвитку конструкцій врубової машини. Працездатні зразки

створені в СРСР в 1932 (очисний, широкозахватний конструкції О. І. Бахмутського і типу ЯР

конструкції В. Г. Яцьких і Г. І. Роменського для виїмки вугілля з тонких пологих пластів).

У Великобританії перші працездатні гірські комбайни з’явилися в 1935 (очисний,

широкозахватний системи «Мекко-Мур») і в Німеччині – в 1938 (очисний, широкозахватний фірм

«Ейкхофф» і «Рейнпрейсен»).

У НАГОРОДУ – АВТО, з офіційного інтернет-сайту м. Луганськ

На конкурс представили очисний гірничий комбайн, випробуваний 17 серпня 1932 року на пласту

«Отоман» шахти «Альберт». Він був сконструйований на базі врубової машини «Ейкгоф».

Виконуючий орган останньої модифікації Б-6-39 складався з горизонтального буру, ріжучої

відбійної штанги з обрізним диском на кінці; навантажувальний конвеєр розташовувався позаду

машини, перпендикулярно до забійного конвеєра. За допомогою піднімання й опускання штанги з

диском можна було проводити виймання вугілля в тонких похило падаючих пластах.

Останню модель Б-6-39 прийняв нарком паливної промисловості СРСР і наказом від 26 квітня

1939 року винахідника нагородили легковим автомобілем «М-1».

На Горлівському машинобудівельному заводі ім. С. М. Кірова потім виготовляли ці комбайни:

вони успішно працювала на шахтах Донбасу до початку Великої вітчизняної війни (1941).

НЕДОЛІКИ УСУВАЛИСЯ НА МАРШІ, з навчального посібника «Історія розвитку гірничої

механіки»

Комбайн конструктора О. І. Бахмутського мав, окрім ріжучого ланцюга, узятого від врубової

машини, ще й відбійну штангу. Він відрізнявся тим, що окрім горизонтального бару у нього був

ще й вертикальний ріжучий механізм для відрізання вугілля.

Конструктори перших комбайнів застосовували для відбою вугілля один і той же пристрій –

особливий механізм у вигляді штанги. Це не давало потрібного ефекту. Для відбою вугілля

доводилося зупиняти комбайн.

Але конструкторська думка продовжувала працювати. Автори нових комбайнів, зберігаючи

основні конструктивні принципи, йшли шляхом усунення явних недоліків перших зразків.

ПРЕСА НЕ СТОЯЛА ОСТОРОНЬ, з статті І. Таразанова «З історії народження і становлення

галузевого журналу»

Існуюча гірська техніка не могла повною мірою задовольнити швидко зростаючі потреби країни