КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно
Всего книг - 714642 томов
Объем библиотеки - 1414 Гб.
Всего авторов - 275117
Пользователей - 125170

Новое на форуме

Новое в блогах

Впечатления

A.Stern про Штерн: Анархопокалипсис (СИ) (Фэнтези: прочее)

Господи)))
Вы когда воруете чужие книги с АТ: https://author.today/work/234524, вы хотя бы жанр указывайте правильный и прологи не удаляйте.
(Заходите к автору оригинала в профиль, раз понравилось!)

Какое же это фентези, или это эпоха возрождения в постапокалиптическом мире? -)
(Спасибо неизвестному за пиар, советую ознакомиться с автором оригинала по ссылке)

Ещё раз спасибо за бесплатный пиар! Жаль вы не всё произведение публикуете х)

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
чтун про серию Вселенная Вечности

Все четыре книги за пару дней "ушли". Но, строго любителям ЛитАниме (кароч, любителям фанфиков В0) ). Не подкачал, Антон Романович, с "чувством, толком, расстановкой" сделал. Осталось только проду ждать, да...

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Влад и мир про Лапышев: Наследник (Альтернативная история)

Стиль написания хороший, но бардак у автора в голове на нечитаемо, когда он начинает сочинять за политику. Трояк ставлю, но читать дальше не буду. С чего Ленину, социалистам, эссерам любить монархию и терпеть черносотенцев,убивавших их и устраивающие погромы? Не надо путать с ворьём сейчас с декорациями государства и парламента, где мошенники на доверии изображают партии. Для ликбеза: Партии были придуманы ещё в древнем Риме для

  подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Влад и мир про Романов: Игра по своим правилам (Альтернативная история)

Оценку не ставлю. Обе книги я не смог читать более 20 минут каждую. Автор балдеет от официальной манерной речи царской дворни и видимо в этом смысл данных трудов. Да и там ГГ перерождается сам в себя для спасения своего поражения в Русско-Японскую. Согласитесь такой выбор ГГ для приключенческой фантастики уже скучноватый. Где я и где душонка царского дворового. Мне проще хлев у своей скотины вычистить, чем служить доверенным лицом царя

  подробнее ...

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
kiyanyn про серию Вот это я попал!

Переписанная Википедия в области оружия, изредка перемежающаяся рассказами о том, как ГГ в одиночку, а потом вдвоем :) громил немецкие дивизии, попутно дирижируя случайно оказавшимися в кустах симфоническими оркестрами.

Нечитаемо...


Рейтинг: +2 ( 3 за, 1 против).

Ивашкевич Ярослав [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">Великий обжитий дім, де залишили свій слід багато поколінь, – дім, де тісно через безліч книг та

речей і темнувато від вікових дерев за вікнами. Дім цей пахне старою деревиною, старими

книгами – напрочуд затишним запахом, змішаним з ароматом польових квітів, сухих лікувальних

трав і знайомим з України солодким духом аїру.

Я мимоволі згадав свою бабусю-польку, її розуміння нашого молодого життя, її піклування про те, щоб ми зросли справжніми людьми, а не пустомелями і хвастунами. Коли робилось що-небудь

непотрібне, ускладнююче життя , бабуся стиха промовляла: «От! Глупство!» – і ці слова діяли на

всіх витверезливо.


РІДНОЇ ХАТИ НЕ ЗАСТАВ, з нарису В. Мельника «На Україні я дозрів як письменник»

Події у ранній повісті Івашкевича «Зенобія. Пальмура» (1920) відбуваються переважно в Києві з

точною вказівкою на конкретні місця; згодом герої рушають до Криму, і їхній шлях теж добре

відомий автору. Цілком українською за місцем розвитку дії є повість «Місяць сходить» – вона

«прив’язана» до кількох польських маєтків, розташованих над річкою Рось. Приблизно в тих же

місцях діють персонажі історичної повісті «Заруддя», які потай готують повстання проти

самодержавства. А в повісті «Сади» автор відтворює атмосферу в домі Шимановських в

Єлизаветграді.

Звичайно ж, не обминув він України і в головному творі свого життя – епопеї «Честь і слава», яку

за жанровими ознаками можна ідентифікувати як сімейну хроніку (її за масштабністю можна

порівняти, наприклад, із «Будденброками» Томаса Манна). Кілька поколінь шляхетських родин

Ройських, Мишинських, Шиллерів проходять через найважчі випробування, які принесло

двадцяте століття, тож дія в епопеї охоплює чималі географічні простори: Україну, Польщу,

Західну Європу.

Хоч до кінця свого довгого життя Ярослав Івашкевич жив у Польщі, його весь час тягнуло до

рідних місць.

Перший короткий візит після тривалої перерви припав на початок п’ятдесятих, але він був

невеселим: українська столиця ще не підвелася з руїн.

А от візит 1958 року виявився для Ярослава Івашкевича емоційно насиченим. Спершу – поїздка за

маршрутом Житомир – Бердичів – Вінниця – Гайсин, потім – відвідання могили батька. Закинуте,

заросле чагарями польське кладовище в містечку Дашів тоді поспіхом упорядкували силами

місцевої комсомолії, щоб показати високому гостеві, що про нього тут пам’ятають. Правда, у

подальші роки могилу Болеслава Івашкевича уже дбайливо доглядали.

Рідної хати в Кальнику письменник не застав – у війну її зруйнувало попадання фугасу. Згодом, як

розповідають місцеві жителі, ділянка землі, де вона знаходилась, потрапила під будівництво

тваринницького комплексу. Однак пам’ять про земляка тут шанують.

Згодом був ще не один візит Івашкевича в Україну: 1964-го – на Черкащину на шевченківські

урочистості, 1969-го – до Кременця на відзначення ювілею Юліуша Словацького, 1974-го – до

Києва. 1977-го, за три роки до смерті, Івашкевич у супроводі Дмитра Павличка востаннє побував

на малій батьківщині.

Книга, над якою Ярослав Івашкевич працював незадовго до смерті, мала називатись «Подорож

Україною»...